Світличок – саме так ще в юності назвали Любов Дереш у патріотичній молодіжній організації. Разом із сестрою-близнючкою вони їздили у табори, де народжувалися справжні українські характери. Тоді вона й не підозрювала, що цей позивний згодом набуде глибшого сенсу – у військовій формі, серед тих, хто щодня тримає лінію оборони.

Ще у шкільні роки Люба найбільше любила фізкультуру, баскетбол і біг на короткі дистанції. Мріяла стати вчителькою фізичної культури, і після кількох років перерви все ж вступила до вишу. Зрештою, попрацювала у школі, але спортивний дух не давав спокою.

«Я завжди тягнулася до руху. Потім зустріла хлопця, який показав медаль з чемпіонату України з кікбоксингу – і в мені щось клацнуло. Хотіла теж спробувати», – пригадує вона.

Так розпочався її шлях у спорті. Кікбоксинг, універсальний бій, бокс, змішані єдиноборства, – усе це стало не просто захопленням, а стилем життя. Перші поразки змінилися перемогами. Люба виборола Кубок України, стала чемпіонкою світу в Італії у 2016 році, а згодом – чемпіонкою Європи у 2021-му.

Їй часто казали, що ці види спорту «не жіночі». Але Люба не слухала – просто виходила на татамі й доводила зворотне.

«Я не зважала на жарти чи упередження. Бо коли ти перемагаєш – замовкають усі. Змагання, тренування, робота в супермаркеті, відновлення між поїздками – усе це вимагало неймовірної дисципліни. Але саме спорт загартував мене до життя у війську», – каже Любов Дереш.

У 2021 році Люба уклала контракт із Національною гвардією України. Спочатку хотіла спробувати себе як інструкторка – навчати інших і передавати свій досвід:

«Я не мала сім’ї, тому вирішила: це час віддати себе справі. Хотіла навчитися нового і, можливо, навчити інших. Сьогодні я займаюся фізичною підготовкою військовослужбовців, проводжу тренування, допомагаю колегам розвивати силу, витривалість і швидкість».

Любов переконана, що жінка може знайти своє місце у військовій справі так само, як і чоловік.

«Є безліч напрямків, де жінка може себе реалізувати. Ми бачимо, як під час повномасштабної війни дівчата стають командирами, ведуть хлопців у бій, беруть відповідальність і доводять, що сила не має статі. Мої знайомі зараз на передовій. Вони мотивують мене бути кращою, сильнішою, корисною своїй справі», – каже нацгвіардійка.

Сьогодні Любов Дереш мріє пробігти стомильник – ультрамарафон на 160 кілометрів. Каже, що біг навчив її головного – витривалості, яка потрібна і в спорті, і на війні, і в житті.

Повну історію Любові Дереш дивіться у сюжеті телеканалу «Тернопіль1» та «ІНТБ».