Пенсійне забезпечення державних службовців, які працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, регулюється Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі – Закон про держслужбу), якщо інше не передбачено законами України.
Особливістю цих спеціальних пенсій є те, що вони призначаються не лише державним службовцям, але й деяким іншим категоріям осіб. Це, зокрема, стосується журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, посадових осіб органів місцевого самоврядування, службових осіб Національного банку України, працівників дипломатичної служби, працівників органів судової експертизи, посадових осіб митних органів, помічників-консультантів народних депутатів. При цьому, особливості умов права на пенсію, а також порядку обчислення стажу, що дає право на відповідну пенсію, встановлюється спеціальним законодавством.
Для набуття права на пенсію державні службовці повинні дотримуватися декількох умов.
Передусім це є досягнення пенсійного віку, встановленого законодавством, зокрема: чоловіки, які народилися з 1 січня 1956 року — 62 роки, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 (далі — Закон про пенсійне страхування).
До досягнення віку 62 років право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
До набуття права на пенсію держслужбовця чоловіки мають право одержувати пенсію за віком на загальних підставах, тобто відповідно до Закону про пенсійне страхування, після досягнення 60 років.
Підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років відбувається поступово за такою схемою, зокрема для жінок, які народилися:
з 1 квітня по 30 вересня 1957 року - 56 років;
з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року - 56 років 6 місяців;
з 1 квітня по 30 вересня 1958 року - 57 років;
з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року - 57 років 6 місяців;
з 1 квітня по 30 вересня 1959 року - 58 років;
з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року - 58 років 6 місяців;
з 1 квітня по 30 вересня 1960 року - 59 років;
з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року- 59 років 6 місяців;
з 1 квітня по 31 грудня 1961 року - 60 років.
При призначенні пенсії державного службовця не застосовується тимчасово збережена норма щодо виходу жінок на пенсію за досягнення 55 років. Таке право передбачене пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування і застосовується лише для призначення пенсії за його нормами. З огляду на зазначене, з 55 років жінка може одержувати пенсію за нормами базового закону, яким є Закон про пенсійне страхування, а досягнувши необхідного пенсійного віку - за Законом про державну службу. Нюанс в тому, що таке право є тільки до 01.01.2015 у жінок, що не працюють та мають не менше 30 років страхового стажу. При цьому відбувається зниження розміру пенсії на 0,5 % за кожний місяць більш раннього виходу на пенсію. Так, розмір пенсії жінки що вийшла на пенсію на півтора роки раніше зменшиться на 9 %.
Важливою умовою є наявність в особи загального страхового стажу, а також спеціального стажу державної служби. Щодо тривалості загального стажу, то він повинен становити для чоловіків 35 років, для жінок — 30 років. Спеціальний стаж перебування на державній службі закон встановлює тривалістю не менше 10 років. Його визначають згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Ще однією умовою призначення цього виду пенсій є робота на посадах державних службовців на час досягнення зазначеного віку.
Незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку також мають право на пенсію за Законом про держслужбу колишні державні службовці, у яких не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Слід зауважити, що до 20-річного стажу роботи зараховується стаж на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону про держслужбу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідних категорій посад державних службовців.
Достроково пенсію державним службовцям може бути призначено лише відповідно до статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI та статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» 16.12.1993 №3721.
За Законом про зайнятість, особі, трудовий договір з якою було розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більше півтора року до встановленого статтею 26 Закону про пенсійне страхування пенсійного віку - гарантовано право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону про держслужбу, якщо вона має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30).
На таких же умовах призначають пенсії особам, трудовий договір з якими скасовано за півтора року до досягнення пенсійного віку, визначеного в статті 26 Закону про пенсійне страхування, або до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону про держслужбу у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я. У разі звільнення за станом здоров'я (частина друга статті 40 Кодексу законів про працю) для призначення пенсії достатньо відповідного запису в трудовій книжці.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 % суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі (до 01.05.2014 пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 80 % суми заробітної плати).
Пенсію по інвалідності призначають за наявності страхового стажу, встановленого для призначення такої пенсії відповідно до Закону про пенсійне страхування, особам, визнаним інвалідами І або II групи в період перебування на державній службі, що мають стаж такої служби не менш як 10 років, а також особам з-поміж інвалідів І та II груп незалежно від часу встановлення їм інвалідності, що мають не менш як 10 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.
Пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» призначають особі незалежно від причини інвалідності за умови звільнення з державної служби.
Якщо особа повертається на державну службу виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи.
У разі смерті особи в період перебування на державній службі за наявності в померлого годувальника стажу державної служби не менше як 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, що були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначають пенсію у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 70%, а на двох і більше членів сім'ї - 90% від суми зарплати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені в статті 36 Закону про пенсійне страхування, а саме: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого в статті 26 Закону про пенсійне страхування; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; діти (зокрема ті, що народилися до закінчення 10 місяців із дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. До непрацездатних членів сім'ї також належать діти, що навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, і діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Згідно зі статтею 33 Закону про держслужбу, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премії, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Для призначення пенсії за нормами Закону про держслужбу в органи Пенсійного фонду потрібно подати довідку про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавку за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавку за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням щодо призначення пенсії). Порядок визначення заробітної плати під час обчислення пенсій державним службовцям визначено в постанові Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 №865.
Відповідно до статті 37 Закону про держслужбу (у редакції, що діє з 1 жовтня 2011 року), пенсію, призначену згідно із цією статтею, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії держслужбовця, науковця, працівника прокуратури виплачують у розмірі, обчисленому відповідно до Закону про пенсійне страхування, а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому за цим законом.
Державним службовцям, пенсію яким за нормами Закону про держслужбу призначено до 1 жовтня 2011 року, тобто до набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», і які працевлаштувались до зазначеної дати, у разі виявлення бажання продовжувати працювати на державній службі пенсію виплачують у повному обсязі.
Зінаїда Гнатенко
начальник відділу з призначення пенсій
Управління ПФУ в м.Тернополі