При визначенні кола осіб, які мають право на пенсію відповідно до ст. 16 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, слід виходити з того, що таке право мають лише журналісти державного або комунального засобу масової інформації.
Отже, під час розгляду питання щодо наявності права у журналіста на призначення такої пенсії, насамперед слід з'ясувати, чи належить засіб масової інформації до державного або комунального.
До державних засобів масової інформації належать:
- державні теле- і радіомовні організації (ст. 12 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”);
- державні інформаційні агентства (ст. 7 і 8 Закону України “Про інформаційні агентства”);
- друковані засоби масової інформації.
Під державним друкованим засобом масової інформації розуміють засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади, а видавання здійснюється на базі або за участю державної власності та відповідного фінансування з Державного бюджету України чи бюджету Автономної Республіки Крим, і статутом (програмними цілями) редакції якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади (п. “в” ч. 3 ст. 1 Закону).
У свідоцтві про державну реєстрацію зазначається засновник (співзасновник) цього засобу масової інформації. Таким чином, визначальним для встановлення статусу засобу масової інформації (його належності до державних засобів масової інформації) для призначення (перерахунку) пенсії журналістам є з'ясування питання, хто є або був засновником (співзасновником) засобу масової інформації. Якщо засновником (співзасновником) засобу масової інформації є (був - для визначення стажу роботи) орган державної влади, засіб масової інформації вважається державним.
Комунальний засіб масової інформації - це аудіовізуальний чи друкований засіб масової інформації, створений органом місцевого самоврядування або органом місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією як засновником (співзасновником) на базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету і статутом (програмними цілями, програмною концепцією) редакції (юридичної особи) якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади (ч. 4 ст. 1 Закону).
Таким чином, для встановлення статусу комунального засобу масової інформації необхідно визначити, чи є його засновником орган місцевого самоврядування (до органів місцевого самоврядування належать Київська та Севастопольська міські ради, районні та обласні ради). Якщо засновником засобу масової інформації є інші органи місцевого самоврядування, він не вважається комунальним.
Крім органів місцевого самоврядування, засновувати комунальний засіб масової інформації можуть також і місцеві державні адміністрації. У такому разі засіб масової інформації буде вважатися комунальним, лише якщо його заснування здійснюється спільно з органами місцевого самоврядування. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 377 “Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” визначено, що, якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами в трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка органів виконавчої влади та телерадіокомпаній.
Слід зауважити, якщо комунальний засіб масової інформації тимчасово не фінансується (фінансується частково) з місцевого бюджету, такий засіб масової інформації не втрачає статусу, адже фінансування може відновитися у будь-який час, а головною ознакою комунального засобу масової інформації є обов'язкова наявність органу місцевого самоврядування як засновника (співзасновника).
Крім того, для призначення пенсії журналістам комунальних засобів масової інформації законодавство не вимагає подання документів, що підтверджують їх фінансування, - до уваги беруться лише необхідний стаж роботи у державних (комунальних) засобах масової інформації, що підтверджується записами у трудовій книжці, та чинний посадовий оклад, який зазначається у довідці про заробітну плату, що видається за останнім місцем роботи.
Особам, які виходять на пенсію з посад, передбачених Переліком посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 377 “Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, за наявності необхідного стажу роботи призначатиметься пенсія, передбачена ч. 2 ст. 16 Закону. Таким чином, відсутність фінансування засобу масової інформації з місцевого бюджету в певний період не може бути підставою для відмови у врахуванні періоду до стажу роботи, що дає право на призначення вищезазначеної пенсії.
Оскільки ст. 16 Закону визначено, що для призначення пенсії журналістам застосовується методика та порядок призначення пенсій державним службовцям, то нарахування пенсій відповідно проводиться за нормами ст. 37 Закону України “Про державну службу”.
Отже, на одержання журналістської пенсії мають право чоловіки, які досягли 62 - річного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу для чоловіків - 35, для жінок - 30 років, у тому числі стажу на журналістських посадах - не менш як 10 років, та які на час досягнення такого віку працювали на журналістських посадах.
До досягнення 62 - річного віку право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 р. народження і старші після досягнення ними такого віку:
- 60 років - які народилися до 31 грудня 1952 р.;
- 60 років шести місяців - які народилися з 1 січня до 31 грудня 1953 р.;
- 61 року - які народилися з 1 січня до 31 грудня 1954 р.;
- 61 року шести місяців - які народилися з 1 січня до 31 грудня 1955 р.
Документами для визначення стажу роботи журналіста є трудова книжка, інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.
Пенсія журналістам призначається у розмірі 80% суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, (до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).
До заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії журналістам державних і комунальних засобів масової інформації, включаються: посадовий оклад, щомісячні надбавки за вислугу років, за інтенсивність праці, за високі творчі досягнення, за почесне звання “заслужений”, а також премія, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності у встановлених розмірах.
Заробіток для призначення пенсії журналістам визначається у порядку, встановленому абзацом першим п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», тобто посадовий оклад та надбавка за вислугу років ураховуються в розмірах, установлених на момент звернення за призначенням пенсії. Інші виплати, що включаються в заробіток для обчислення пенсії (надбавки, премії, доплата за науковий ступінь), визначаються за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарних місяці роботи, яка дає право на такий вид пенсії, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв упродовж цього періоду на такій роботі. Середньомісячна сума таких виплат за 24 (або 60) календарних місяців визначається діленням загальної суми цих виплат за 24 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або 60.
Слід звернути увагу, що Порядок оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 377 “Про реалізацію статей 14 і 16 Закону “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, визначені постановою, мали бути запроваджені з часу її опублікування, тобто з 24 березня 1999 р.
Виходячи з викладеного, під час визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії зазначеній категорії пенсіонерів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» доцільно виходити з того, що виплати, зазначені в цій постанові, журналісти державних та комунальних засобів масової інформації могли одержувати, починаючи з 24 березня 1999 р. Якщо на день звернення за призначенням (перерахунком) пенсії з цієї дати на журналістських посадах відпрацьовано менш як 24 місяці, то такі виплати діляться на кількість фактичних місяців, які визначаються з 24 березня 1999 р. до дня звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Під час проведення перерахунку пенсій журналістам державного засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок перерахунку пенсій, установлені для державних службовців. Тобто слід перерахунку пенсій журналістам державних засобів масової інформації слід керуватися ст. 37 Закону України “Про державну службу” та постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
Слід зауважити, що пенсія, призначена журналістам державних і комунальних засобів масової інформації відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу”, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України “Про статус народного депутата України”, “Про прокуратуру”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Проте такий порядок виплати пенсій не поширюється на пенсіонерів, журналістська пенсія яким призначена до 1 жовтня 2011 р. та які на цю дату працювали.
Крім того, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з 1 січня 2013 р. — 8940 грн.). Достроково призначена пенсія з урахуванням пп. “г” ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону України “Про зайнятість населення”, п. “в” ч. 2 ст. 12 Закону України “Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему” і ст. 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” в період до досягнення пенсійного віку, встановленого частинами 1 та 2 цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується
Ольга Долішна
начальник відділу з призначення пенсій
Управління Пенсійного фонду
України в м.Тернополі