Розмір пенсії, обчислений за Законом України від 09.07.2003 р. № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), залежить від тривалості страхового стажу та заробітку (доходу) кожної особи, з якого сплачено страхові внески (збір) до Пенсійного фонду України.
Для призначення пенсії за віком за досягнення загальновстановленого пенсійного віку (ст. 26 Закону №1058) потрібно мати не менше як 15 років страхового стажу, а для того щоб одержати мінімальний розмір пенсії на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, чоловікам потрібно мати 35 років страхового стажу, а жінкам – 30 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058 страховий стаж – це період (строк), упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менш ніж мінімальний страховий внесок.
Мінімальний страховий внесок – це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою за мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови проведення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.
Якщо таку доплату не було проведено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць пропорційно до сплачених внесків.
Страховий стаж, набутий особою після 1 січня 2004 р., обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а після цієї дати – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що було чинним до набрання чинності Законом № 1058.
Є види діяльності, які за період до 1 січня 2004 р. зараховуються до страхового стажу, а після – ні.
Згідно зі ст. 62 Закону України від 05.11.91 р. №1788 «Про пенсійне забезпечення» та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні потрібні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їхнє виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності вказаних документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу проводиться органами Пенсійного фонду на підставі показань не менш як двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника.
Ольга Долішна
начальник відділу з питань призначення,
перерахунку та виплати пенсій №2 м.Тернопіль
ТО УПФУ Тернопільської області