Пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначається з врахуванням змін, внесених Законом України від 18.10.2016 р. № 1683-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції», який набрав чинності з 6 лютого 2017 р.

Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон), призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше від трьох місяців після звільнення зі служби чи пізніше від цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби.

Статтею 30 Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, та умови, за яких вони можуть одержати таку пенсію.

Право на такий вид пенсії мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їхньому утриманні.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

До непрацездатних членів сім’ї, з урахуванням змін, унесених до п. «в» ст.. 30 Закону України від 18.10.2016 р. № 1683-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» (далі – Закон № 1683), який набрав чинності з 6 лютого 2017 р., належать:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається, якщо в них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина, (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого ст.. 26. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або є інвалідами;

в) батьки та дружина (чоловік), (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, мають право на пенсію не раніше як за п’ять років до досягнення пенсійного віку, встановленого ст.. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або якщо вони є інвалідами.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію – до 1 січня 2022 р.;

г) дід і бабуся – за відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) доглядає за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли восьмирічного віку, і не працює.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених п. «а» ст.. 20 Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальниками відповідно до п. «д» ч. 4 цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Тобто Закон № 1683розширив коло осіб, які мають право на призначення пенсії в разі втрати годувальника, але не раніше ніж за п’ять років до досягнення пенсійного віку, визначеного ст.. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», надавши право на цей вид пенсії чоловікам.

Слід зазначити, що права на пенсію в разі втрати годувальника за умов, визначених п. «в» ст. 30 Закону, чоловіки набувають починаючи з 6 лютого 2017 року., тобто з дня набрання чинності зазначеними змінами.

Крім того, з урахуванням змін, внесених Законом № 1683, на одержання пенсії в раці втрати годувальника на зазначених умовах можуть розраховувати батьки та дружина (чоловік) військовослужбовців, які померли після звільнення зі служби внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції.

Заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються членами сім’ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів.

Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії.

Якщо особа, якій призначається пенсія в разі втрати годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заява про призначення пенсії подається законними представниками за місцем їхнього проживання.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма потрібними документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою – дати їхнього відправлення.

Якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі потрібні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз’язнюється, які документи слід подати додатково. Під час подання документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз’яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Ольга Долішна

начальник відділу з питань призначення,

перерахунку та виплати пенсій №2 у м. Тернополі

ТО УПФУ Тернопільської області