Підприємства, які приймають рішення виплачувати дивіденди своїм учасникам або акціонерам, зобов’язані врахувати не лише суму самих дивідендів, а й пов’язані з цим податкові зобов’язання. Законодавство України чітко регламентує порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток, який нараховується у зв’язку з виплатою дивідендів.

Відповідно до пункту 57.1¹ статті 57 Податкового кодексу України (ПКУ), підприємство має сплатити авансовий внесок з податку на прибуток до або одночасно з виплатою дивідендів. Це передбачено в підпункті 57.1¹.2 ПКУ.

Сума такого внеску визначається на основі обсягу дивідендів, що виплачуються у відповідному звітному періоді. Важливо, що ці кошти не підлягають поверненню та не можуть бути використані для сплати інших податків чи зборів.

Існує низка випадків, коли підприємство звільняється від сплати авансового внеску. Такі ситуації чітко визначені в підпунктах 57.1¹.3-57.1¹.8 ПКУ, наприклад, якщо дивіденди виплачуються з прибутку, який вже був оподаткований, або якщо їх отримує держава.

Варто пам’ятати, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 148 від 22.03.2023, кожен податковий платіж повинен мати окрему платіжну інструкцію з правильним кодом виду сплати, який вноситься у поле «Призначення платежу». Це обов’язкова вимога.

Для різних видів платежів застосовуються свої коди:

• 101 – для основної сплати податків, зборів, ЄСВ;
• 125 – для авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Хоча обидва платежі надсилаються на один і той самий рахунок, вказання правильного коду дозволяє податковому органу правильно зарахувати надходження.

Іноді підприємства можуть переплатити авансовий внесок. Наприклад, через технічну помилку або за результатами перевірки виявиться, що було сплачено більше, ніж потрібно. У такому випадку повернення коштів законодавством не передбачено.

Проте згідно з пунктом 87.1 ПКУ, такі надміру сплачені кошти можуть автоматично (без заяви платника) бути зараховані в рахунок майбутніх зобов’язань з податку на прибуток підприємств. Тобто підприємство не втрачає ці кошти, але вони залишаються у розпорядженні бюджету до моменту нарахування наступного податкового зобов’язання.

• Надміру сплачена сума – це кошти, які сплачено до бюджету більше, ніж нараховано зобов’язань на дату сплати (пп. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).
• Податковий борг – це погоджене, але не сплачене у строк зобов’язання, включаючи нараховану пеню (пп. 14.1.175 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, якщо на момент нарахування нового зобов’язання у підприємства вже є переплата з податку на прибуток (у т.ч. з авансового внеску), то нове зобов’язання може бути автоматично покрите за рахунок цієї переплати.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області