Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону№ 265.

Зокрема, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Водночас Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.

Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу, в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ, є абзац третій п. 11 ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Таким чином, отримані СГ платежі із використанням еквайрингу слід фіскалізувати із обов’язковим дотримання наступних умов:

фіскалізація таких операцій відбувається не пізніше наступного робочого дня СГ на підставі виписок про рух коштів на рахунках СГ, з дотриманням хронології здійснення таких операцій, але не пізніше ніж придбаний товар буде вручений покупцю.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області