Податкова амністія або одноразове (спеціальне) добровільне декларування в Україні триває, викликаючи чимало запитань попри активну роз’яснювальну кампанію. Отож, подання такої декларації – це право чи обов’язок, які активи декларувати, а що ні, і чи не може бути використана проти декларанта, подана ним інформація, – ці та інші питання викликають все ж насторожене та неоднозначне ставлення людей.
Щоб розвіяти страхи наших краян, адресуємо найпопулярніші запитання на цю тему начальнику Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайлові Яцині.
– Михайле Васильовичу, то все ж, хто зобов’язаний декарувати статки в рамках податкової амністії, і що буде, коли таку можливість упустить, яка відповідальність?
– Насамперед хочу наголосити, що податкова амністія це одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Це не обов’язок, а право людини – шанс підтвердити легальність своїх доходів, своїх статків. Що це означає? Якщо громадянин має активи, що не були належно оподатковані, то він може легалізувати їх, подавши добровільно декларацію та сплативши одноразовий збір. Для чого це потрібно? Усі ми живемо в європейському суспільстві, де однією зі складових економічного розвитку є висока податкова культура. Саме декларування доходів та сплата податків є її показником. До прикладу, в майбутньому особа захоче здійснити дорогу покупку, у такому випадку вона може зіткнутися з фінмоніторингом. Відтак виникне питання: чи за легальні доходи здійснюється така покупка, чи були в людини офіційні кошти на таке придбання? Тоді подана одноразова декларація буде підтвердженням легальності фінансів, адже з цих активів буде сплачено податок. У такий спосіб держава пропонує громадянам розпочати свою фінансову історію з чистого аркуша.
Оскільки декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування, а подання декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи, то декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
У скільки обійдеться таке декларування, які ставки збору?
– За підсумками поданої декларації, яка, до речі, подається особисто декларантом і лише в електронній формі через Електронний кабінет, необхідно сплатити одноразовий збір. До того ж розміри платежу значно нижчі, ніж скажімо, податок на доходи фізичних осіб, що становить 18%.
Так, для оподаткування застосовуються такі ставки збору: 5% загальна ставка для активів, що зареєстровані в Україні, 9% – для закордонних активів, 2,5% – для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Законодавчо передбачена можливість розстрочення сплати трьома рівними частинами, проте так звані альтернативні ставки трохи вищі, а це 6%, 11,5%, 3% відповідно.
Варто також врахувати, що декларант звільняється від сплати військового збору.
Як перевірятимуть інформацію, заявлену декларантами. Чи може вона бути розголошена?
На мою думку, саме це найбільше турбує платників. Проте хочу запевнити, що впродовж 60 календарних днів, які настають за днем подання декларації, здійснюватиметься лише камеральна перевірка щодо виявлення арифметичних та логічних помилок. У випадку, коли податковим відомством буде виявлена помилка або неточність, декларанту буде надіслане повідомлення про це. Після цього людина матиме 20 календарних днів для подання уточнюючої декларації. Отож, податкові органи не проводять документальні перевірки, що є свідченням відсутності фіскальної складової.
До того ж у декларації не потрібно зазначати інформацію про джерела одержання декларантом об’єктів декларування.
Важливим моментом є також те, що одноразові добровільні декларації, а також інформація, зазначена в них, не може бути використана в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах.
Законодавчо передбачено, що відомості, які надані платниками у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди особи. Винятком є випадки, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області