Лойко Михайло Іванович – 53-річний український військовик, солдат, в/ч А4590. Загинув 19 вересня 2022 року в районі населеного пункту Зайцеве Донецької області.
Народився Михайло Лойко 9 листопада 1968 року в селі Багатківці на Теребовлянщині в багатодітній родині. Змалечку був надійним для близьких. Закінчив місцеву школу, де заклав фундамент своєї особистості - щирої, працьовитої та відданої людини.
Обрав фах токаря у Тернопільському професійно-технічному училищі №9. Військову службу проходив у Німеччині, де загартував ставлення до дисципліни, яке проніс крізь усе життя.
Весною 1990 року поєднав долю з коханою дружиною, народилася донька Мар’яна, син Сергій.
Професійне життя Михайла було пов’язане з Тернопільським комбайновим заводом та товариством «Білий замок», де працював токарем і зварювальником. У вільний час майстерно і з великим художнім смаком виготовляв столики, вазони і підставки для квітів.
Михайло Лойко був справжнім патріотом. І його патріотизм не був на словах, а проявлявся у реальних справах. Був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. А коли ворог прийшов до нас із війною, став до лав Збройних Сил України. Був солдатом військової частини А 4590, сумлінно виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю.
19 вересня 2022 року о 6 годині ранку розпочався масовий ворожий штурм в районі міста Зайцеве Бахмутського району Донецької області, де на той момент перебував Михайло Лойко зі своїми побратимами. Попри шквал мінометного вогню та танків, вони залишалися на позиціях. О 12 годині був масовий обстріл за підтримки САУ. Місце, де воїни знаходилися, стало епіцентром вибухів. Михайло і ще четверо побратимів героїчно загинули…
На жаль, забрати тіло воїна-Героя з поля бою тоді не вдалося. Захисник не був похований, і залишається поки що досі на окупованій території…
Михайло залишив велику родину. Особливим світлом, крім доньки і сина, є його онуки. Святослав, який сумує за дідусем і другом. Під час боїв за позиції з’явилася онучка Вікторія - його особливий символ майбутньої Перемоги. А вже після загибелі дідуся народилася найменша онучка Каріна, - ніби небесне продовження Його життя.
Рішенням 56-ї сесії Тернопільської міської ради, Михайлу Лойко посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Вічна пам’ять, честь і шана Герою!