Сичевський Казимир Казимирович — 46-річний український військовик, солдат, стрілець-номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А1962. Загинув 26 серпня 2025 року в районі населеного пункту Шандриголове Краматорського району Донецької області.
Народився 14 липня 1979 року в місті Тернополі. Дитинство і юність пройшли у рідному місті. Здобув середню спеціальну освіту. За фахом — електрик. Був неодруженим.
Проживав у Тернополі. Вирізнявся працьовитістю, відповідальністю та спокійним характером, був людиною справи, надійним товаришем, завжди готовим допомогти іншим.
9 травня 2025 року Казимир Сичевський був мобілізований на військову службу Тернопільським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області. Проходив службу у Збройних силах України у військовій частині А1962. Сумлінно виконував свій обов’язок, залишаючись вірним Військовій присязі українському народові, проявляв витримку, мужність і стійкість у бойових умовах.
26 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України солдат Казимир Сичевський загинув унаслідок штурмових дій противника на позиції «Тюльпан» поблизу населених пунктів Шандриголове — Зелена Долина Краматорського району Донецької області. Після бою вважався зниклим безвісти.
Загибель військовослужбовця була офіційно підтверджена 10 січня 2026 року повідомленням командира військової частини А1962. Похований у січні 2026 року на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища місті Тернополі.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 20 лютого 2026 року, Казимир Сичевський посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Світла пам’ять про Казимира Сичевського назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів і земляків. Воїн-Герой віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, до кінця виконавши військовий обов’язок перед Батьківщиною.