Радковський Юрій Володимирович – 42-річний український військовик, солдат, навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224. Загинув 2 листопада 2024 року в районі населеного пункту Антонівка Покровського району Донецької області.

Народився 4 травня 1983 у місті Тернополі. Вчився в Тернопільській школі №22. Після восьмого класу вступив до Тернопільського технічного коледжу ТНТУ ім. Івана Пулюя, потім вчився два роки на бакалавраті від політехнічного інституту.

Працював на різних роботах, радіомеханіком. Але особливим його захопленням була музика. Свого часу працював на тернопільській радіостанції «Радіо ТОН», тому під час служби в армії взяв собі позивний «Тон».

Рідні згадують його як дуже світлу, щиру та добру людину, надзвичайно веселу, життєрадісну, порядну і чесну. Мав багато друзів та знайомих. Юрій любив життя, вмів його цінувати і насолоджуватися кожним днем.

Спокійний, добрий, надійний, з великою повагою та любов’ю ставився до батьків, був завжди готовий їм допомогти та підтримати.

Юрій Радковський був призваний на військову службу за мобілізацією 5 вересня 2024 року Тернопільським РТЦК та СП. Захищав Україну на Донецькому напрямку.

2 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Антонівка Покровського району на Донеччині воїн зник без вісти. Лише 15 жовтня 2025 року загибель Юрія Радковського 2 листопада 2024 року було підтверджено.

Похований 24 жовтня 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій. 

Залишилась мама Оксана Миколаївна і брат.

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 24 жовтня 2025 року, Юрій Радковський посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

Вічна пам’ять і честь Герою-захиснику, який віддав своє життя за свободу та  незалежність України, за її майбутнє.