Юськевич Віталій Русланович – 32-річний український військовик, солдат, водій електрик-моторист відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем парашутно-десантного батальйону військової частини А1126. Позивний – «Продюсер». Загинув 14 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області.
Народився Віталій Юськевич 28 травня 1993 року в селі Смиківці Тернопільського району Тернопільської області. Навчався у школі-гімназії ім. Степана Балея в смт. Великі Бірки. Екстерном закінчив музичну школу, був відмінником, відвідував багато гуртків.
У 2013 році закінчив Тернопільський технічний коледж. У 17 років, разом із братом, створили свій музичний рок-гурт. Засновник компанії «Stage Box», що стало початком музичної кар’єри Віталія. Батьки завжди підтримували сина і допомагали в усіх починаннях.
У Віталія було багато друзів, ладнав з усіма, був відповідальним і дуже талановитим. Найголовніше – був опорою і підтримкою батьків, рідних, коханої Юлі. Спішив жити…
З початком повномасштабного вторгнення Віталій Юськевич здійснював волонтерську діяльність як учасник музичного гурту «Світозари».
11 червня 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив у Житомирській, Сумській, Дніпропетровській областях водієм електриком-мотористом відділення ударних безпілотних систем парашутно-десантного батальйону в/ч А1126 25 ДШВ Січеславської бригади. Його любили і поважали побратими, коли повертався з позицій, завжди готував для всіх щось смачненьке.
Життя Героя обірвалося 14 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання та службових обов’язків із захисту територіальної цілісності та сувернітету України поблизу населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області. Протягом двох місяців вважався зниклим безвісти, а 7 листопада 2025 року – на безмежний біль та жаль рідних, загибель воїна було підтверджено, і Віталій повернувся додому «На Щиті».
Похований 13 листопада 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
Залишились мама Оксана Романівна, батько Руслан Олегович, брат Андрій. Фото Героя розміщено на Алеї Пам’яті «Незламні» у Тернополі, на Майдані Незалежності у місті Києві. У сквері Docu Days на честь Віталія висаджено дерево, у музеї гімназії імен Степана Балея відкрито Меморіальну Стіну.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 19 грудня 2025 року, Віталій Юськевич посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Шлях воїна-захисника був сповнений мужності і відданості Україні. Щирі співчуття рідним і близьким, друзям і побратимам. Вічна Пам’ять, Слава і Честь Герою!