Михайло Бачевич

Бачевич Михайло Іванович – 35-річний український військовик, солдат, оператор відділення управління командира батареї мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А0409. Загинув 5 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області.

Михайло Бачевич народився 16 вересня 1988 року у селі Яблунів на Тернопільщині. Закінчив місцеву школу і вступив до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Випускник магістратури факультету прикладних інформаційних технологій та електроінженерії 2010 року.

Після завершення навчання Михайло залишився жити в Тернополі. В 2012 році одружився з коханою Мар’яною, а згодом у подружжя народилася донечка Ангеліна.

«Мій чоловік був дуже чуйною, хорошою і доброю людиною, зі світлою, доброю душею. Був надзвичайно справедливим, побожним. Усі відгукуються про нього тільки добре. Дуже любив свою сім’ю. Михайло був справжнім, щирим сім’янином і щирим патріотом своєї держави», – каже дружина Мар’яна.

Працював Михайло за спеціальністю, як інженер-технолог займався монтажем ліфтів та ескалаторів і досяг великих успіхів у цій сфері. Загалом, він мав великий талант і схильність до техніки, цікавився новинками техніки, електроніки, перекладав публікації з іноземних видань, постійно розвивався у цій галузі. «Був дуже розумним, начитаним, технічно підкованим, справжнім фахівцем своєї справи, міг навіть зі старого комп’ютерного монітора зробити плазмовий телевізор», – розповідає дружина.

Професійну кар’єру розпочинав у Тернополі, а потім його як висококласного фахівця запросили до співпраці з фірмою із встановлення ліфтового обладнання у Львові. Пізніше займався, зокрема, облаштуванням ліфтів та підйомників у реабілітаційних центрах для військових та інших лікувальних закладах по всій Україні.

На захист держави Михайло Бачевич став 28 травня 2024 року за мобілізацією. Коли отримав повістку, без вагань вирішив іти воювати, адже завжди розумів, що свободу України потрібно виборювати зі зброєю в руках.

5 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині воїн зник безвісти. Та після тривалого очікування та сподівань рідних 30 жовтня 2025 року було офіційно підтверджено, що Михайло Бачевич загинув 5 серпня 2024 року в селі Синьківка Куп’янського району Харківської області, залишаючись відданим військовій присязі на вірність Українському народові під час виконання службових обов’язків із захисту територіальної цілісності та сувернітету України.

Михайло із дружиною та донькою проживав у Тернополі, проте у рідному селі Яблунів залишилися його батьки, друзі, родичі, які з невимовним болем сприйняли цю важку втрату.

«Чуйний, лагідний, добрий, чесний, працьовитий. Він знав, як любити, поважати. Ніколи нікого не скривдив. Людина і Син з великої літери», – говорить матір полеглого воїна Світлана Бачевич.

Похований 11 листопада 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на Микулинецькому кладовищі. 

Залишились матір Світлана Леонідівна, батько Іван Михайлович, дружина Мар’яна та донечка Ангеліна, брат Павло.

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 19 грудня 2025 року, Михайло Бачевич посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

Пам’ять про Героя житиме вічно в історії нашого міста. На його прикладі прийдешні покоління вчитимуться мужності, відданості, патріотизму. Вічна пам’ять і слава воїну-захиснику!