Аврамчук Олександр Володимирович – 28-річний український військовик, солдат, стрілець 3 стрілецького відділення, 2 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти, 1 стрілецького батальйону військової частини А5001. Загинув 19 квітня 2025 року поблизу селища Шевченко Покровського району Донецької області.
Олександр Аврамчук – житель села Констанція Борщівської територіальної громади. Народився 16 вересня 1996 року в селі Ліщинці Погребищенського району Вінницької області, у багатодітній сім’ї. У 2002–2011 роках навчався у Ліщинецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Далі продовжував навчання у Вінницькому обласному комунальному гуманітарно-педагогічному коледжі.
Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Банківська справа». В 2016 році отримав диплом бакалавра і розпочав свою трудову діяльність. З 2016 року працював бухгалтером-касиром, а потім - старшим касиром Тернопільського відділення №1 ПАТ «ЮНЕКС БАНК».
Колеги відгукуються про Олександра як про відповідальну, надійну людину, хорошого друга і колегу, який допомагав колективу у вирішенні різних питань, прагнув удосконалення в своїй професії.
В 2019 році Олександр одружився, з дружиною Уляною проживав у Тернополі. В 2023 році у подружжя народився син Максим. «Найкращий, люблячий, добрий, вірний чоловік і батько, щирий, він був опорою і підтримкою для нас, впевнений у собі, Саша завжди знав як підтримати і порадити», - розповідає про свого коханого чоловіка дружина Уляна.
16 жовтня 2024 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив військову підготовку у Рівному, у в/ч А4152. Після підготовки переведений водієм у частину А4939, де служив з 10 грудня 2024 року до 20 січня 2025 року. Потім службу проходив у 155-тій окремій механізованій бригаді імені Анни Київської.
Загинув Олександр Аврамчук 19 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання зі стримування російської агресії на позиціях поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Похований 4 травня 2025 року у селі Констанція Борщівської громади Тернопільської області.
Залишились дружина Уляна Іванівна та син Максим.
24 серпня 2025 Олександру Аврамчуку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Борщова» (посмертно)».
12 вересня 2025 року нагороджений «Хрестом Героя» (посмертно).
29 липня 2025 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України було оприлюднено електронну петицію з проханням присвоїти Олександру Аврамчуку звання Героя України (посмертно).
Олександр Аврамчук до останнього подиху залишався вірним Присязі на вірність українському народові, мужньо виконав свій обов’язок, проявивши самопожертву, відвагу та незламність у боротьбі з російськими окупантами. Його подвиг – приклад для нинішніх та прийдешніх поколінь українців.