Бабухівський Михайло Зіновійович – 49-річний український військовик, молодший сержант, командир другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7170. Загинув 22 червня 2025 року поблизу села Дмитрівка Охтирського району Сумської області.

Михайло Бабухівський народився 13 серпня 1975 року у місті Тернополі.

Був відповідальною, чесною та щирою людиною, працював контролером електромереж, користувався великою повагою серед колег за сумлінність і людяність. Любив природу, квіти, тварин і риболовлю.

Михайло був люблячим батьком, братом, молодшим сином, чоловіком, майстром на всі руки.

З початком повномасштабного вторгнення, попри проблеми зі здоров’ям, Михайло Бабухівський вже 26 лютого 2022 року добровільно став на захист України. Часто повторював: «Як я не піду, то хто піде?».

Служив у найгарячіших точках Харківщини, Донеччини та Сумщини, часто ризикуючи власним життям, щоб урятувати інших. Пройшов бойовий шлях через Харківську, Донецьку, Сумську області, зокрема, Куп’янський район.

22 червня 2025 року, в селі Дмитрівка Охтирського району Сумської області, Михайло Бабухівський під час виконання бойового завдання героїчно загинув від мінометного обстрілу, рятуючи своїх побратимів. Він розмінував дорогу, вивів людей у безпечне місце, але, повернувшись до бліндажа, потрапив під вибух, який обірвав його життя.

За проявлену мужність і героїзм Михайло Бабухівський був нагороджений Хрестом Сил територіальної оборони, Подякою.

Похований 28 червня 2025 року на Алеї Героїв Тернполя, що на вул. Микулинецькій.

У глибокій скорботі залишилися мати, син, брат із сім’єю, рідні, друзі та побратими.

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 1 серпня 2025 року, Михайлу Бабухівському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

В жовтні 2025 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України було ініційовано електронну петицію з проханням присвоїти Бабухівському Михайлу Зіновійовичу звання Героя України (посмертно) - як гідному сину своєї держави, який поклав життя за свободу українського народу.

«Михайло проявив справжню мужність, самопожертву та відданість Батьківщині. Його подвиг заслуговує на найвищу державну відзнаку», - ідеться у петиції.