Малюк Тарас Орестович – 52-річний український військовик, солдат, навідник єгерського відділення 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша військової частини А4056. Загинув 10 червня 2024 року поблизу населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.

Народився 16 травня 1972 року у місті Тернополі. Навчався у середній школі №14, після чого здобув фах інженера у Тернопільській філії Львівського політехнічного інституту. У мирному житті працював таксистом.

23 квітня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на сході держави. Загинув 10 червня 2024 року поблизу населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти, проте стало відомо, що він віддав своє життя, боронячи українську землю ще в той день.

За словами сусідів та друзів, Тарас був доброю, щирою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Йшов на війну свідомо, адже був переконаний, що це його обов’язок. Його слова: «Молоді воюють, і я за них буду воювати» стали підтвердженням його самопожертви.

Похований на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій. 

У Героя залишилися дружина Леся Михайлівна, син Олексій та мати Любов Степанівна.

За проявлену мужність і відданість Батьківщині 13 червня 2025 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернопіль» (посмертно).