Бачинський Любомир Юрійович - 36-річний український військовий, солдат, стрілець-санітар штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», в/ч А43267.  Помер 14 травня 2025 року в місті Тернополі Тернопільської області, у КНП «Тернопільська центральна районна лікарня» під час лікування від важких поранень, отриманих біля населеного пункту Переїзне поблизу міста Слов’янськ Донецької області.

Народився Любомир Бачинський 4 серпня 1988 року у Тернополі. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №14 ім. Б. Лепкого, після чого вступив до Львівського державного університету безпеки і життєдіяльності. З юних років вирізнявся добротою, щирістю та глибокою любов’ю до природи. Захоплювався риболовлею та фотографією, залишаючи по собі чимало світлин із мальовничих куточків рідного краю.

Любомир був уважним і люблячим сином, завжди підтримував своїх батьків. У червні 2024 року пішов добровольцем на фронт. Призваний на військову службу за контрактом 8 червня 2024 року.

Побратими згадують його як справедливого, вірного та надійного друга, готового прийти на допомогу у найтяжчі моменти.

Під час під час виконання бойового завдання 1 серпня 2024 року отримав важкі поранення. Проходив лікування в Тернополі. Після поранення, вже перебуваючи в лікарні, Любомир знайшов нові сенси в житті. Попри ампутацію правої руки, він власноруч намалював картину лівицею.

Помер 14 травня 2025 року під час лікування у Тернопільській центральній районній лікарні.

Похований 17 травня 2025 року на Алеї Героїв Тернополя, що на Микулинецькому кладовищі.

Залишились мати Любов Йосипівна і батько Юрій Григорович.

13 червня 2025 року, відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради, Любомиру Бачинському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя». Указом Президента України Володимиром Зеленським від 30 вересня 2025 року № 698 Нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» посмертно.