Любомир Бачинський

Бачинський Любомир Юрійович - 36-річний український військовик, солдат, стрілець-санітар штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», в/ч А43267. Помер 14 травня 2025 року в місті Тернополі Тернопільської області, у КНП «Тернопільська центральна районна лікарня» під час лікування від важких поранень, отриманих біля населеного пункту Переїзне поблизу міста Слов’янськ Донецької області.

Народився Любомир Бачинський 4 серпня 1988 року у Тернополі. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №14 ім. Б. Лепкого, після чого вступив до Львівського державного університету безпеки і життєдіяльності. З юних років вирізнявся добротою, щирістю та глибокою любов’ю до природи. Захоплювався риболовлею та фотографією, залишаючи по собі чимало світлин із мальовничих куточків рідного краю.

Любомир був уважним і люблячим сином, завжди підтримував своїх батьків. У червні 2024 року пішов добровольцем на фронт. Призваний на військову службу за контрактом 8 червня 2024 року.

Побратими згадують його як справедливого, вірного та надійного друга, готового прийти на допомогу у найтяжчі моменти.

Під час під час виконання бойового завдання 1 серпня 2024 року отримав важкі поранення. Проходив лікування в Тернополі. Після поранення, вже перебуваючи в лікарні, Любомир знайшов нові сенси в житті. Попри ампутацію правої руки, він власноруч намалював картину лівицею.

Помер 14 травня 2025 року під час лікування у Тернопільській центральній районній лікарні.

Похований 17 травня 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій. 

Залишились мати Любов Йосипівна і батько Юрій Григорович.

13 червня 2025 року, відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради, Любомиру Бачинському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».