Фіалка Василь Ярославович - 50-річний український військовик, молодший сержант, стрілець-номер обслуги 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А0998, 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув 3 лютого 2025 року в результаті обстрілу противником з міномета в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області Донецької області.
Василь Фіалка народився 13 січня 1975 року в місті Тернополі. Проживав на вулиці Київській. Навчався у школах №19 та №20, пізніше здобував фах у Тернопільському ВПУ-4. Працював водієм у Тернопільській обласній державній телерадіокомпанії «УТН-1» (Українські теленовини), а пізніше - на телеканалі ТТБ у Тернополі, у «Тернопільміськтеплокомуненерго». Згодом став приватним підприємцем.
З 1996 року був одружений. Разом із дружиною виховав двох синів.
З 2011 року проживав із сім’єю у селищі Велика Березовиця, де Василь власноруч збудував дім. Любив працювати на господарстві, був справжнім господарем, ніколи не відмовляв у допомозі ні близьким, ні чужим людям. Його знали як дбайливого сина, люблячого чоловіка, турботливого батька й брата. Був добрим, веселим, працелюбним.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, у березні 2022 року Василь Фіалка добровільно став на захист України. Служив у складі 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила (військова частина А0998). Воював на різних напрямках фронту. Виконував бойові завдання у Бахмуті, на Херсонщині, у Торецьку, Часовому Яру та Костянтинівці. Неодноразово проривався до позицій під шквальним вогнем, щоб доправити боєприпаси й харчування на передову. Вивозив поранених побратимів під обстрілами «Градів», мінометів та атак дронів. Був кілька разів контужений після авіаударів та скидів мін на передових позиціях.
Василь Фіалка загинув 3 лютого 2025 року в результаті обстрілу противником з міномета в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області Донецької області під час евакуації побратимів із «нуля». Певний час вважався зниклим безвісти, однак загибель Героя 3 лютого, на жаль, було підтверджено.
Василь Фіалка був мужнім, відважним воїном, який завжди казав коротко: «Як на війні». Він ніколи не вихвалявся своїми вчинками, хоча його хоробрість неодноразово рятувала життя інших.
Похований 27 лютого 2025 року на кладовищі у селищі Велика Березовиця (Великоберезовицька громада) Тернопільського району Тернопільської області.
Залишилися дружина Тамара, сини Максим та Матвій.
За проявлену мужність і самопожертву нагороджений Орденом «Хрест Героя» (посмертно).
Василь Фіалка був ЛЮДИНОЮ з великої літери. Біль втрати – невимовна. Пам’ять про нього назавжди житиме в серцях рідних, знайомих, близьких та побратимів.