Моховик Андрій Олександрович - 44-річний український військовик, солдат, ВЧ А7019. Помер 8 лютого 2024 року у лікарні міста Рівне від ураження легень внаслідок важкої хвороби.

Народився Андрій Моховик 24 червня 1980 року в Тернополі. Випускник Тернопільської середньої школи №1 (зараз Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія імені Івана Франка»). Вступив до Тернопільської Академії народного господарства (тепер ЗУНУ). Другу вищу освіту Андрій отримав на юридичному факультеті Львівського Державного Університету імені Івана Франка. В той самий час проходив службу в армії. Працював у видавництвах міста Тернополя.

Андрій Моховик був людиною, яка вміла знаходити спільну мову з кожним: добрий, чуйний, щедрий, товариський і веселий. Людина доброї волі та щирого серця. Він гостро відчував несправедливість і завжди подавав руку допомоги тим, хто її потребував. За це його всі любили і поважали.

До повномасштабного вторгнення Андрій служив в ДСНС у Тернополі. У вересні 2024 року добровільно мобілізувався і був призначений на посаду солдата взводу ВЧ А7019. Добросовісно і старанно проходив вишкіл у навчальному військовому центрі.

Життя Андрія Моховика раптово обірвалось 8 листопада 2024 року у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КМП «Центральна міська лікарня» міста Рівне внаслідок важкого захворювання легень.

Похований 10 листопада 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі.

Залишився батько Олександр Васильович.

За відданість і мужність Андрій Моховик посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 1 серпня 2025 року).

Світла пам’ять про Воїна-Захисника залишається назавжди в серцях родичів, друзів та знайомих.