Луцик Андрій Романович – 32-річний український військовик, молодший сержант, командир 3 відділення збору та обробки інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки військової частини А4350. Загинув 28 березня 2025 року в районі населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області.
Народився Андрій Луцик 1 жовтня 1993 року у селі Сушно Радехівського району Львівської області, мешкав у Делятині на Івано-Франківщині.
У 2011 році закінчив Червоноградський державний технікум гірничих технологій та економіки. Згодом вступив до Західноукраїнського національного університету у Тернополі. Із цим містом і пов’язав своє подальше життя.
30 червня 2015 року отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Комп’ютерні науки». В 2016 році завершив навчання за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці», отримавши кваліфікацію спеціаліста.
Андрій Луцик був активістом та лідером в університеті, мав великі організаторські здібності, був наполегливим та цілеспрямованим, товариським і людяним. Працював у відділі творчої самореалізації та виховання ЗУНУ. Долучався до проведення різноманітних заходів, проєктів та фестивалів. Був творчим, креативним, повним ідей та планів, при цьому не лише талановитим фахівцем, а й людиною великого серця, щирою і доброю, яка завжди прагнула справедливості та добра.
«Андрій був із тих людей, на яких можна покластися. У важку хвилину він завжди знаходив час, слово, підтримку. Він був поруч, коли це справді було потрібно. Людина, яка несла в собі світло, доброту і справжню людяність. Завжди готовий допомогти, завжди із відкритим серцем для своїх друзів. Завжди прагнув змінювати цей світ на краще. Його відвага, жертовність і незламна воля стали символом справжнього патріотизму», - говорять про Героя друзі.
Був призваний на військову службу за мобілізацією 11 квітня 2023 року Тернопільським ОМТЦК та СП. Під час служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, відмінно виконував свої обов’язки, користувався авторитетом серед колег по службі, - розповідають побратими.
Андрій Луцик загинув 28 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Олексіївка на Донеччині в результаті артилерійського обстрілу з боку противника. Герой отримав вибухову травму, важкі вогнепальні осколкові поранення, які виявились несумісними з життям.
Похований 4 квітня 2025 року на кладовищі в селищі Делятин Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Залишились мама Любомира Зіновіївна та батько.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 2 травня 2025 року Андрій Луцик посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Вічна пам’ять загиблому Герою, який назавжди залишиться в наших серцях та спогадах!