Яцкулич Руслан Степанович – 53-річний український військовик, молодший сержант, кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7173. Помер 9 лютого 2025 року у місті Запоріжжя.

Народився Руслан Яцкулич 21 вересня 1971 року у місті Тернополі. Коли хлопцеві було дев’ять років, помер батько, відтоді, будучи однією дитиною в сім’ї, жили вдвох із матір’ю. Відрізнявся спокійною вдачею, врівноваженим, дружелюбним характером, працелюбністю та відповідальністю.

Після закінчення Тернопільської середньої школи №14, Руслан вирішив обрати робітничу професію. Пішов працювати на комбайновий завод у Тернополі і там освоїв професію коваля. В жовтні 1989 року був призваний на строкову військову службу. Повернувшись додому, далі продовжив працювати на комбайновому.

В 2000 році одружився, створив сім’ю із коханою Ольгою. В 2001 році у подружжя народилась донька Христина.

Все життя працював в Тернополі, був на різних роботах, старався, заробляв, аби забезпечити сім’ю.

Роботи не боявся – працював і в селі, і по господарству, завжди докладав своє руки там, де була потрібна його допомога та підтримка.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Руслан долучився  до лав Збройних Сил України за мобілізацією 7 червня 2023 року. Службу проходив у військовій частині А7170. З червня 2023 року до грудня 2024 року в складі  цієї частини брав участь у бойових діях на території Харківської та Сумської областей. В грудні 2024 року був переведений до Запорізької області, до військової частини А7173.

Побратими згадують Руслана, як надійну, спокійну та порядну людину, на яку завжди можна було покластися, який завжди підтримував у скрутну хвилину - і добрим словом, і подавши руку допомоги.

Життя воїна обірвалось 9 лютого 2025 року у місті Запоріжжі в результаті хвороби.

Похований Руслан Яцкулич 15 лютого 2025 року на військовому секторі міського кладовища на вулиці Петра Батьківського,  у Тернополі.

Залишились мама Надія Юріївна, дружина Ольга  та донька Христина.