Сава Сергій Володимирович – 40-річний український військовик, старший солдат, інспектор прикордонної служби 2-ї категорії-снайпер відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави прикордонної комендатури військової частини 1551. Помер 7 березня 2025 року в Тернополі в кареті швидкої допомоги під час транспортування до лікарні.
Сергій Сава народився 21 жовтня 1984 року в Тернополі. Навчався в Тернопільській ЗОШ №20. В дитинстві любив спорт, свого часу займався у секції велоспорту. Закінчив професійно-технічне училище №9 за спеціальністю токаря, однак життя вирішив присвяти будівельній справі – вкладав плитку, виконував мулярські роботи. У цій діяльності Сергій завжди був відповідальним, працелюбним, прагнув, щоб все вдавалося гарно і якісно, бо ж це – для людей. Пізніше працював робітником у компанії «Вікнарьов».
Рідні і друзі згадують Сергія як дуже хорошу людину. Він любив своїх батьків, завжди їм допомагав, особливо мамі, – і вдома по господарству, і в селі. Не цурався ніякої роботи, все робив з ентузіазмом, бажанням справитись, встигнути, догодити, виконати те, що просять.
Любив природу, ходити на рибалку, і просто бути у лісі чи в полі, серед чистого повітря, дерев, на березі річки чи озера.
Сергій був дуже життєрадісним, добрим, щирим, ввічливим, доброзичливим, із відкритою душею завжди допомагав людям, хотів щоб все було по-доброму, спокійно і мирно. Любив життя і насолоджувався ним.
Своєї сім’ї Сергієві, на жаль, створити не вдалося, однак, як власних дітей, дуже любив своїх трьох племінників – дітей рідної сестри Ольги, а у старшого – Володі, навіть був хресним батьком.
Сергій Сава став на захист України 9 вересня 2024 року – був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив на Курському напрямку. Під час першого бойового виходу отримав важке поранення. Тривалий час лікувався – спочатку у госпіталі в Києві, а потім – у Тернополі.
7 березня 2025 року о четвертій годині ранку Сергієві, який на той момент перебував вдома, раптово стало дуже погано. Рідні викликали «швидку», однак медики вже нічого не змогли зробити – дорогою до лікарні Герой помер.
Воїна провели в останню путь 11 березня 2025 року. Похований у Тернополі, на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.
Залишились мама Ірена Йосифівна, батько Володимир Іванович, сестра Ольга із сім’єю, для яких Сергій завжди залишатиметься найдорожчою людиною, яка віддала своє життя – таке достойне, але таке коротке, за їхнє майбутнє.
А для всіх нас Сергій Сава є прикладом доброти, надійності, порядності, сили духу та відданості рідній Україні.