Мартинюк Віталій Олександрович – 36-річний український військовик, молодший сержант Національної Гвардії України в/ч 3113. Загинув 11 липня 2024 року у селі Стельмахівка Сватівського району Луганської області.
Віталій Мартинюк народився 11 січня 1988 року у селі Залісся Борщівського району (зараз Івано-Пустенської громади Чортківського району) Тернопільської області.
У 1994 році пішов у перший клас Заліської ЗОШ І-ІІ ступенів. Вже тоді у школі в його характері почали формуватися справжні чоловічі якості: відповідальність, чесність, принциповість. А ще Віталій був дуже добрим і справедливим.
Після закінчення школи, в 2003 році, вступив до професійно-технічного училища № 14 у місті Чернівці і здобув професію провідника пасажирського вагона, касира квиткового. У 2013 році закінчив Борщівський агротехнічний коледж за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд» та отримав кваліфікацію техніка-будівельника.
У 2007 році був призваний на строкову службу і відібраний в Окремий президентський полк імені Гетьмана Богдана Хмельницького (в/ч А 0222).
У 2013 році одружився. Відтоді разом із сім’єю проживали у місті Тернополі. Був майстром з ремонту автотранспорту в ПП «Комун Сервіс Серет», працював на автосервісі «ТерКо Авто Моторс».
З початку повномасштабного вторгнення Віталій, не вагаючись, став добровольцем на захист Батьківщини. Вже 4 березня 2022 року призваний до лав Національної Гвардії України Чернівецької військової частини 3113. За час служби із посади «старший стрілець» став помічником начальника варти та командиром відділення в ротній групі «МАНУЛ».
За період служби отримав звання молодшого сержанта.
11 липня 2024 року Віталій Мартинюк загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині поблизу населеного пункту Стельмахівка, внаслідок мінометного обстрілу, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Похований 17 липня 2024 року на кладовищі у рідному селі Залісся, де проживають батьки.
Залишились дружина Лілія Анатоліївна, донька Соломія та син Владислав, батьки.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав життя за Україну.