Травніков Володимир Юрійович – 35-річний український військовик, старший солдат, оператор відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки механізованого батальйону в/ч А4638. Загинув 21 січня 2025 року у селі Надія Сватівського району Луганської області.

Народився Володимир Травніков 26 липня 1989 року в місті Слов’янську Краматорського району Донецької області. Навчався у школі № 14, закінчив Краматорське вище професійне металургійне училище та Донбаську державну машинобудівну академію в галузі механічної інженерії. Працював на ПАТ «Енергомашспецсталь» у Краматорську.

Володимир Травніков був цілеспрямованою та дуже справедливою людиною. Любив активний відпочинок, душевні зустрічі з родиною та друзями.

Після повномасштабного вторгнення Володимир пішов на фронт добровольцем – вже 25 березня 2022 року змінив посаду майстра виробничого цеху на військовослужбовця. Спочатку в складі 54-ї бригади боронив державу на Луганському напрямку, у грудні 2024-го вступив до лав 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.

21 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Надія Сватівського району Луганської області, Володимир Травніков прийняв свій останній бій. Проте його загибель офіційно було підтверджено 4 лютого 2025 року.

7 лютого 2025 року тіло загиблого воїна було кремовано, а прах розвіяно над Дніпром у Києві.

Залишилися маленький син, дружина, які зараз проживають у Тернополі, мати та сестра.