Гарак Юрій Юліанович – 38-річний український військовик, молодший лейтенант, начмед батальйону, командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А 4447. Загинув 28 лютого 2025 року біля населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області.
Народився Юрій Гарак 05 травня 1986 року в Тернополі. Вчився у Тернопільській спеціалізованій школі I-III ступенів №29. Закінчив Чортківський медичний коледж, а потім був студентом Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського. Після закінчення вишу за направленням працював анестезіологом у місті Гола Пристань Херсонської області.
Добре вчився, завжди приходив на допомогу, щира, світла, талановита людина, багато читав, - такими спогадами діляться про Юрія друзі.
Основний трудовий шлях проходив як лікар-анестезіолог Скалатської комунальної районної лікарні на Тернопіллі. Колеги та пацієнти цінували його за високий професіоналізм, людяність, відповідальність і порядність.
Юрій Гарак був автором книги «Битва під Єрихоном. Рід людський. Видобуток. Профілактика Х-FILES». Писав вірші («…Я ангелом піднімуся на небо і в снах приходитиму до тебе…», «Герої не вмирають!»)…
З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій добровольцем пішов воювати. Був призваний на військову службу за мобілізацією 06 березня 2022 року Солом’янським РТЦК та СП Київської області.
Загинув Юрій Гарак 28 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання, захищаючи рідну землю, будучи відданим Військовій присязі на вірність українському народові, поблизу населеного пункту Олексіївка на Донеччині, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.
«У мирному житті Юрій рятував людей, дарував надію й повертав дихання тим, хто його втрачав. Коли ж війна прийшла на нашу землю, він без вагань став на її захист. Його відданість справі, безмежна людяність та професіоналізм назавжди залишаться в нашій пам’яті», - говорять із сумом і скорботою про воїна-захисника колеги-медики.
Похований Юрій Гарак 05 березня 2025 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у місті Тернополі.
Залишилась мама Оксана Зіновіївна, батько Юліан Дмитрович.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від травня 2025 року, Юрій Гарак посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».