Пастух Степан Степанович - 45-річний український військовик, солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А 4576. Загинув 30 жовтня 2024 року в районі селища Новоіванівка Курської області (рф).
Народився Степан Пастух 1 квітня 1979 року в місті Тернополі. Навчався в Тернопільській ЗОШ №11, після 9 класу вступив до вищого професійно-технічного училища, де отримав спеціальність маляра-штукатура-плиточника.
Працював в Тернополі за спеціальністю, як будівельник. Полюбляв футбол, риболовлю, любив жартувати, спілкуватися, дружити.
Друзі відгукуються про Степана, як про спокійну, лагідну, хорошу, добру людину, він завжди був готовий вислухати, зрозуміти, підтримати.
«Найбільше його захоплення було допомагати людям. Був добрим, слухняним сином, турботливим старшим братом. За час повномасштабної війни Степан втратив маму та молодшого брата», - розповіла сестра Оксана.
Призваний на військову службу по мобілізації 4 квітня 2024 року Тернопільським ОМТЦК та СП Тернопільської області. Воював чесно і самовіддано, на складних ділянках фронту. А віддав своє життя далеко від рідної землі, на території ворога.
Загинув Степан Пастух 30 жовтня 2024 року, внаслідок артилерійського обстрілу біля населеного пункту Новоіванівка Курської області (рф) під час виконання бойового завдання, відданий Військовій присязі на вірність Українському народові.
Похований 4 листопада 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у місті Тернополі.
Залишилась сестра Оксана Степанівна.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 13 грудня 2024 року, за мужність і самовідданість Степан Пастух посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя». Звання надано за вагомий особистий внесок у становлення української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Серце воїна зупинилося далеко від дому, але пам’ять про Героя назавжди залишиться у пам’яті земляків як приклад мужності та відданості своєму народові.