Дубовий Роман Микитович - 46-річний український військовик, солдат, гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А0342. Помер 11 грудня 2024 року, перебуваючи на лікуванні після важкого поранення, отриманого внаслідок бойових дій на Донеччині, в міській клінічній лікарні № 11 міста Одеси.
Роман Дубовий народився 10 червня 1978 року у Тернополі. Закінчив ЗОШ №23.
Жив і працював у рідному місті. Був активним членом УНА-УНСО, переконаним патріотом, націоналістом та захисником України.
«Роман ніколи нічого не боявся. Виконував те, що командири наказували, як УНСОвські, так і в курені УНСО під час акцій. Ми брали участь в різних таких акціях ще до війни, в Харкові та в інших містах», - згадує друг Романа - Андрій у коментарі для «Суспільного».
Учасник АТО, пішов добровольцем, з 2014 року брав участь у бойових діях.
«Пам’ятаю Романа, як патріота України. Я був з ним і на «Євромайдані». Ми були в тій зміні, коли почалися масштабні розстріли… Як почалися бойові дії в 2015 році, він приєднався до добровольчого куреня УНСО, потім перейшов до 54-го окремого розвідувального батальйону, там служив на посаді механіка-водія бойової розвідувальної машини. Зі мною він воював з 2015 по 2017 рік. Ми брали такі населені пункти, як Безіменне, Широкине», – розповідає його давній друг та побратим Андрій.
Повернувшись додому, Роман почав працювати на деревообробному комбінаті, одружився, в нього народилася донька, – каже двоюрідна сестра Оксана.
З початком повномасштабного вторгнення, він знову добровольцем відразу пішов до військкомату, аби захищати рідний край, і вже 27 лютого 2022 року розпочав службу у лавах Збройних Сил України.
«В перший день війни прийшов, два дні ми стояли у військкоматі. Він прийшов зразу з власною формою. 27 лютого ми вже з ним були в Дрогобичі на пункті, з 5 березня — в Запоріжжі, там брали участь в бойових діях», — розповів побратим Романа – Сергій.
В одному з важких боїв під час виконання військового завдання поблизу населеного пункту Торське на Донеччині Роман отримав численні вогнепальні та осколкові поранення. Був госпіталізований, проходив лікування, однак війна та рани, нею нанесені, виявились сильнішими за усі зусилля медиків і бажання воїна-Героя жити, – 11 грудня 2024 року Роман Дубовий помер у лікарні в Одесі.
Прощання з Романом Дубовим відбулося 17 грудня у Тернополі. Його пам’ятають як справжнього патріота України, мужнього та рішучого воїна, націоналіста, який до кінця залишався вірним своїм переконанням і боротьбі за незалежність нашої держави, його відданість та сміливість стали взірцем для багатьох, хто його знав, а відвага та самовідданість надихатимуть майбутні покоління.
Похований Роман Дубовий 17 грудня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі.
Залишилися мати Ганна Пилипівна, дружина Віра Андріївна, донька Марта.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 28 лютого 2025 року, Роману Дубовому посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Вічна пам’ять і слава Герою. Бути воїном – жити вічно!