Костюк Олег Мирославович – 41-річний український військовик, солдат, сапер 3 інженерно-саперного відділення 1 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0998. Загинув 10 січня 2025 року у місті Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
Народився Олег Костюк 28 березня 1983 року в селі Медин Підволочиського району (тепер Скориківська сільська громада Тернопільського району) Тернопільської області. Після закінчення місцевої школи, вступив до Підволочиського ПТУ №8 на спеціальність «Майстер сільського будівництва».
Жив у Тернополі, працював будівельником. Був хорошим фахівцем своєї справи, добросовісним і працьовитим.
Рідні і друзі відгукуються про Олега, як про добру, щиру людину, завжди готову прийти на допомогу, виручити і підтримати.
23 вересня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. «Іду захищати Україну», - сказав він тоді. Олег був переконаний, що таким є його громадянський і чисто людський обов’язок – зробити все можливе, аби його дружина, діти, батьки, рідні та друзі жили у вільній і незалежній країні.
Брав участь у бойових діях на Донеччині. Проявив себе сміливим, впевненим, зібраним і відповідальним воїном, який несе відповідальність і за себе, і за побратимів.
Загинув 10 січня 2025 року загинув внаслідок стрілецького бою з ДРГ противника, під час виконання бойового завдання, відданий Військовій присязі на вірність українському народові, виявивши стійкість і мужність, у населеному пункті Часів Яр Донецької області.
Олег Костюк вірно захищав рідну землю. Його життя було сповнене відданості обов’язку перед Батьківщиною. Його самопожертва є символом героїзму та незламності.
Похований 16 січня 2025 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі.
Залишились мама Галина Федорівна, батько Мирослав Євгенович, дружина Ірина Михайлівна, дочка Поліна, син Михайло.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 28 лютого 2025 року, Олег Костюк посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Мужній Герой навіки в нашій пам’яті. Назавжди у строю.