Косік Борис Васильович – 40-річний український військовик, навідник гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмової роти військової частини А3029. Загинув 30 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новомлинськ Куп’янського району Харківської області.
Народився Борис Косік 6 лютого 1984 року в місті Тернополі. Родина проживала на вулиці Живова (тепер Торговиця), де мешкає і досі. Відтак все дитинство Бориса і пройшло в цьому районі міста. У перший клас пішов у 13-ту школу, адже вона найближча по сусідству і там вчилися усі друзі. Навчався добре, був розумний, посидючий, чемний, однак після 9 класу вирішив іти в училище. Так, вступив до Тернопільського ПТУ №1 (тепер ВПУ «Ресторанного сервісу і торгівлі»).
Після закінчення навчання відразу розпочав свою трудову діяльність. З двадцяти років працював на різних підприємствах робітником, механіком. Був старанним, виконавчим, спокійним, дуже відповідальним. Завжди ретельно виконував те, що доручали. Якщо хтось щось просив, відразу погоджувався виконати і робив усе доброзичливо та старанно.
Друзі та рідні згадують Бориса, як спокійну, добру, врівноважену людину. А ще - як гумориста, який знав чимало приповідок та анекдотів, компанійського, веселого. Міг зацікавити і розговорити будь-яку людину на будь-яку тему.
Борис був гарним і люблячим сином, прекрасним, добрим батьком для своїх синів і головою родини, чудовим чоловіком для коханої дружини Людмили.
«Хороша, порядна людина, розумний, компетентний в різних питаннях», - говорять про Бориса Косіка друзі.
Все в житті Бориса кардинально змінила війна, коли довелося із цивільного звичного життя перейти у статус воєнного. Але Борис з гідністю прийняв цей виклик долі, адже пішов захищати свою сім’ю, дітей, свій Тернопіль, свою Україну. Був призваний на військову службу по мобілізації 26 вересня 2024 року. Але, на жаль, війна мала на нього свої безжальні і безкомпромісні плани.
30 листопада 2024 року Борис Косік загинув в районі населеного пункту Новомлинськ Куп’янського району Харківської області в бою за Україну, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок наступальних дій противника, залишаючись відданим Військовій присязі на вірність українському народові.
Ця втрата глибоко вразила всіх, хто знав Героя і розділяє біль від цієї трагедії. Борис Косік залишив по собі пам’ять як людина честі, яка боролася за мир та майбутнє України.
Похований 7 грудня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у місті Тернополі.
Залишилися мама Олександра Богданівна, батько Василь Іванович, дружина Людмила Василівна та двоє синів – Дмитро і Тарас, сестра Ольга.
За свій подвиг Борис Косік посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя», згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 13 грудня 2024 року.