Хомів Іван Михайлович – 31-річний український військовик, солдат, інспектор прикордонної служби вищої категорії – начальник відділення повітряної розвідки та ударних безпілотних суден 2 відділу прикордонної служби 2 прикордонної комендатури швидкого реагування 1 прикордонного загону військової частини 9937. Загинув 17 листопада 2024 року в районі населеного пункту Мала Вовча Харківської області під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Іван Хомів народився 6 липня 1993 року в селі Монастириха Гусятинського району Тернопільської області. Вчився у Тернопільській ЗОШ № 24, після закінчення школи навчався в ЗУНУ, а потім – у Рівненський державний гуманітарний унверситет, де здобув фах тренера.
Ще школярем, з 2007 року, почав займатися велосипедним спортом, – спочатку у Тернопільському велоклубі «Золоті колеса», потім – в обласній ДЮСШ. Пізніше представляв Тернопільську обласну школу вищої спортивної майстерності.
«Наполегливий у спорті, впертий на шляху до мети. Іван довго йшов до свого успіху, тренувався, і врешті досяг високих результатів», - згадує тренер спортсмена Володимир Павелко.
«Іван почав займатися на кілька місяців раніше за мене. Ми тренувалися разом аж до того часу, коли він сам вже став тренером. Був хорошим другом», - говорить тернопільський спортсмен Віталій Гринів.
«Це була прекрасна, чудова людина. Гарно вчився в школі, був відповідальний змалку. Чудовий спортсмен, тренувався в обласній спортивній школі. Це важка праця», - розповідають про Івана рідні.
Іван Хомів - неодноразовий чемпіон України, призер міжнародних змагань, учасник найрізноманітніших велогонок в Україні та закородоном із велоспорту як на шосе, так з велотреку, майстер спорту України міжнародного класу з велоспорту.
Потім свою любов до велосипеда, швидкості, перегонів та величезний здобутий досвід Іван передавав юним спортсменам як тренер з велоспорту у Тернопільській ОДЮСШ та ДЮСШ з літних видів спорту. «Дуже любив працювати з дітьми, був відповідальний та надзвичайно добрий, як педагог», - говорять про нього колеги.
«Був щирою людиною із загостреним почуттям справедливості. Хороший, відкритий, позитивний», - згадують друзі.
12 серпня 2022 року Іван Хомів був призваний на військову службу за мобілізацією. Коли постало питання, стати на захист нашої держави, його словами були: «А хто, як не я?».
17 листопада 2024 року в районі населеного пункту Мала Вовча Харківської області під час виконання бойового завдання Іван Хомів отримав поранення, несумісні з життям, і загинув, виявивши стійкість і мужність щодо захисту незалежності України, будучи вірним військовій присязі на вірність Українському народові.
Похований 22 листопада 2024 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
Залишилася мати Леся Миколаївна, дружина та двоє синів.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 13 грудня 2024 року, Івану Хоміву посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».