Хомів Іван Михайлович – 31-річний український військовик, солдат, інспектор прикордонної служби вищої категорії – начальник відділення повітряної розвідки та ударних безпілотних суден 2 відділу прикордонної служби 2 прикордонної комендатури швидкого реагування 1 прикордонного загону військової частини 9937. Загинув 17 листопада 2024 року в районі населеного пункту Мала Вовча Харківської області під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Іван Хомів народився 6 липня 1993 року в селі Монастириха Гусятинського району Тернопільської області. Вчився у Тернопільській ЗОШ № 24, після закінчення школи навчався в ЗУНУ, а потім – у Рівненський державний гуманітарний унверситет, де здобув фах тренера.
Ще школярем, з 2007 року, почав займатися велосипедним спортом, – спочатку у Тернопільському велоклубі «Золоті колеса», потім – в обласній ДЮСШ. Пізніше представляв Тернопільську обласну школу вищої спортивної майстерності.
«Наполегливий у спорті, впертий на шляху до мети. Іван довго йшов до свого успіху, тренувався, і врешті досяг високих результатів», - згадує тренер спортсмена Володимир Павелко.
«Іван почав займатися на кілька місяців раніше за мене. Ми тренувалися разом аж до того часу, коли він сам вже став тренером. Був хорошим другом», - говорить тернопільський спортсмен Віталій Гринів.
«Це була прекрасна, чудова людина. Гарно вчився в школі, був відповідальний змалку. Чудовий спортсмен, тренувався в обласній спортивній школі. Це важка праця», - розповідають про Івана рідні.
Іван Хомів - неодноразовий чемпіон України, призер міжнародних змагань, учасник найрізноманітніших велогонок в Україні та закородоном із велоспорту як на шосе, так з велотреку, майстер спорту України міжнародного класу з велоспорту.
Потім свою любов до велосипеда, швидкості, перегонів та величезний здобутий досвід Іван передавав юним спортсменам як тренер з велоспорту у Тернопільській ОДЮСШ та ДЮСШ з літних видів спорту. «Дуже любив працювати з дітьми, був відповідальний та надзвичайно добрий, як педагог», - говорять про нього колеги.
«Був щирою людиною із загостреним почуттям справедливості. Хороший, відкритий, позитивний», - згадують друзі.
12 серпня 2022 року Іван Хомів був призваний на військову службу за мобілізацією. Коли постало питання, стати на захист нашої держави, його словами були: «А хто, як не я?».
17 листопада 2024 року в районі населеного пункту Мала Вовча Харківської області під час виконання бойового завдання Іван Хомів отримав поранення, несумісні з життям, і загинув, виявивши стійкість і мужність щодо захисту незалежності України, будучи вірним військовій присязі на вірність Українському народові.
Похований 22 листопада 2024 року на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі у Тернополі.
Залишилася мати Леся Миколаївна, дружина та двоє синів.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 13 грудня 2024 року, Івану Хоміву посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».