Савчак Ярослав Володимирович – 59-річний український військовик, старший лейтенант, командир 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 82 окремого батальйону 105 бригади військової частини А 7169. Зaгинув 15 травня 2023 року під чaс викoнaння бoйoвoгo зaвдaння біля населеного пункту Лиман Перший на Хaрківщині.
Ярослав Савчак народився 8 вересня 1963 року у місті Скалаті Тернопільської області. Мав вищу медичну освіту - випускник Тернoпільськoгo нaціoнaльнoгo медичнoгo університету, син дoцентa ТНМУ світлoї пaм’яті Вoлoдимирa Івaнoвичa Сaвчaкa. Закінчив виш у 1990 році.
З першого дня повномасштабного вторгнення, у віці 58 років, Ярослав вступив до лав ЗСУ. Він був хірургом, але замість скальпеля взяв до рук зброю, бо вважав, що так потрібніше в цей час, і тому з лікаря перетворився на воїна. Виконував бойові завдання на Сумщині, а згодом на Харківщині, у найскладніших умовах.
Був командиром взводу. Як командир, став прикладом для своїх побратимів. Завжди знаходив спільну мову з колегами, відшуковував потрібні рішення в найскладніших ситуаціях. З підлеглими поводився, як з братами, людей беріг. Був у гарній фізичній формі, любив життя, був справедливим та чесним. Побратими згадують Ярослава Савчака не лише як хорошого командира, а й як чудову людину.
З 15 травня 2023 року Ярослав вважався зниклим безвісти в районі населеного пункту Масютівка Дворічанської селищної ради Купʼянського району Харківської області, при виконанні бойового завдання щодо захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Згідно листа слідчого управління ГУНП в Полтавській області від 3 жовтня 2024 року, загибель Героя було підтверджено. Відтак, вважається таким, що загинув 15 травня 2023 року біля населеного пункту Лиман Перший Харківської області. Тіло Героя вдалося повернути на рідну землю під час чергової репатріації.
Поховано Ярослава Савчака 10 жовтня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі.
Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 25 жовтня 2024 року, Ярославу Савчаку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Тернополя».