Кондришин Ярослав Володимирович – 38-річний український військовик, солдат, заступник командира бойової машини – навідник оператор механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізоіаного батальйогу військової частини А 4667, позивний «Ярко», освітянин, військовик, член СУМ, просвітянин, член Тернопільської міської організації ВО «Свобода». Загинув 27 листопада 2023 року в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Ярослав Кондришин народився 23 листопада 1985 року в селі Смиківці Тернопільського району Тернопільської області.
Навчався у Тернопільській загальноосвітній школі №17, відтак – на фізико-математичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Здобув спеціальність «Вчитель інформатики та математики».
Працював інженером-програмістом у ТзОВ «ЕЛЕКС», згодом – інженером відділу системотехніки у ТзОВ «Інтеграл».
2008-2021 роки – працював інженером-електронником у Відокремленому структурному підрозділі «Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя». Зробив значний вклад у роботу видавничого відділу з оформлення навчально-методичної документації.
Від червня 2022 року – на посаді адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Учасник Революції Гідності. Під час протистоянь у Києві на Майдані Незалежності отримав кульове поранення.
Від 2014 року – активний волонтер. Почесний донор крові. Захоплювався вишиванням.
Займав активну громадянську позицію. Від 2007 року – член осередку Спілки Української Молоді. Активний член ТОО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Неодноразово спостерігачем відстоював чесність проведення виборів.
У травні 2023 року мобілізований до лав Збройних Сил України. На війну йшов без остраху, переконував рідних, що «все буде добре». Служив навідником 42-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Брав участь у боях на Бахмутському напрямку.
Загинув Ярослав Кондришин 27 листопада 2023 року під час бою з російськими окупантами в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району, що на Донеччині. З 27 листопада рахувався зниклим без вісти, та 2 грудня 2023 року в районі виконання бойового завдання тіло Героя було знайдене та евакуйоване. Похований 6 грудня 2023 року в Смиківцях Тернопільського району.
Залишилась мама Галина, рідні, друзі.
Нагороджений найвищою організаційною відзнакою СУМ за Геройський Чин – «Залізний Хрест Заслуги» (посмертно).
Отримав звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (2024 рік, посмертно).
Як ідеться на сторінці Спілки Української молоді у соцмережах: «Ярослав долучився до сумівської спільноти на початку 2000 років. «Ярко» не займав жодних посад, але завжди був обов’язковим та відданим членом осередку. Таким дають відзнаку «Каменяра», але він не мав жодних відзнак. Коли друзі попросили його надіслати фото для спецвидання про СУМівців-бійців, то він скромно написав, що ще нічого не зробив для того, щоб потрапити на сторінки видання». Нашого «Ярка» завжди вирізняли чесність, щирість, людяність, дієвий патріотизм, віра в добро та усвідомлення того, що це добро в світі маємо примножувати своїми руками. Ярко був залюблений у життя, сприймаючи його з особливою філософією людини, яка знає, що має робити і до чого вона покликана», — йдеться у повідомленні.
Людяний, чесний, щирий та дієвий патріот - таким Ярослава пам’ятають усі, хто його знав. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душах рідних та друзів Ярослава Кондришина з приводу його загибелі. Вклоняємось перед стійкістю духу та патріотизмом Воїна.
В травні 2024 року вставку вишитих картин полеглого воїна Ярослава Кондришина презентували у Тернополі. Був світлою та доброю людиною, у своїх роботах завжди відображав свободу та патріотизм. Усього захисник створив 12 вишитих картин.