Єрмошин Олег Миколайович – 48-річний український військовослужбовець, старший солдат, старший сапер другого інженерно-саперного взводу інженерно-саперного відділення 16-го окремого стрілецького батальйону військової частини А 7100. Загинув 4 травня 2024 року поблизу населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області.
Олег Єрмошин народився 5 березня 1976 року. Деякий час проживав у місті Кам’янське, що в Дніпропетровській області. Там провів частину свого життя, працювавши й будуючи плани на майбутнє. Потім разом із дружиною переїхав до Тернополя, де працював електриком.
У Тернополі Олег здобув репутацію відповідального працівника та турботливого сім’янина, який завжди був готовий допомогти.
Його дружина згадує, що Олег був прикладом для багатьох: дбайливий чоловік, уважний і люблячий, він створив міцну та щасливу сім’ю.
Коли 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна проти України, Олег Єрмошин не залишився осторонь. Він був призваний на службу 28 лютого 2022 року і вступив до лав Збройних сил України.
Протягом усієї своєї служби Олег із честю та гідністю разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Запорізькому напрямку. Його основним завданням було виконання складних і небезпечних операцій із розмінування, забезпечення безпеки побратимів та захист мирного населення від мінних загроз.
4 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Левадне, що в Запорізькій області, Олег Єрмошин загинув разом із побратимами, коли у їхній автомобіль влучив ворожий дрон. Смерть Героя стала важкою втратою для родини, побратимів і всіх, хто його знав.
Побратими згадують його як вправного і мужнього воїна. Його професіоналізм у саперній справі був бездоганним. Енергія, завзяття і бойовий дух Олега заряджали та згуртовували колектив. Він користувався безмежною повагою серед товаришів, які часто зверталися до нього за порадою та підтримкою.
Олег залишив глибокий слід у серцях тих, хто мав честь бути поруч. Він був не лише чудовим професіоналом своєї справи, але й справжньою людиною – щирою, відкритою, доброзичливою, готовою завжди прийти на допомогу. Був відданий до останнього військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконував військовий обов'язок, в боях за Україну, її свободу і незалежність.
Похований Олег Єрмошин 10 травня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі.
Залишилась дружина Наталія Володимирівна та мама Віра Кузьмівна.
Був нагороджений нагрудними медалями: «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ Держави», «НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇСЬКОЇ ВІЙНИ», «СТАЛЕВИЙ ХРЕСТ», «ЗОЛОТИЙ Хрест», «ЗА РОЗМІНУВАННЯ», а також учасник бойових дій Ветеран війни.
Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 9 червня 2024 року Олегу Єрмошину присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).
Дружина загиблого Воїна,Захисника, звертається з проханням розглянути дану петицію.Прошу Вас присвоїти почесного звання Героя України (посмертно) справжньому та мужньому захисту України старшому солдату Єрмошину Олегу Миколайовичу 05.03.1976 р.н., Олег був призваний на військову службу під час мобілізації 28.02.22 року Тернопільським ОМТЦК та СП Тернопільської області.
Зі слів побратимів він був вправним і мужнім воїном,користувався повагою і авторитетом ,його енергія і завзятістю заряджали і гуртували колектив,був щирим,відвертим,доброзичливим,надійним товаришем.
Від початку до кінця перебував в зоні бойових дій. Єрмошин Олег загинув 04.05.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області.