Воробець Петро Володимирович – 46-річний український військовик, молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 16-го окремого стрілецького батальйону військової частини А7100. Загинув 4 травня 2024 року в районі населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області.
Народився Петро Воробець 2 жовтня 1977 року в Тернополі. У рідному місті прожив усе своє життя. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 16 імені В. Левицького. Вищу освіту здобув у Тернопільському політехнічному інституті (тепер Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя).
Працював міжнародним далекобійником вищої категорії. Обожнював величезні машини, вправно ними керував, ремонтував, доглядав. Мав дозвіл ADR Міжнародного класу, що дуже сильно допомогло у службі в лавах ЗСУ.
Зі слів знайомих та рідних, Петро був справжнім патріотом своєї країни, найбільше любив свою родину та завжди був готовий прийти на допомогу знайомим, друзям.
Мав сім’ю, трьох діток, яких дуже любив, був найкращим прикладом батька.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України.
За час своєї служби був неодноразово нагороджений, зокрема, отримав високу нагороду від Головнокомандувача Збройних Сил України - почесний нагрудний знак «Золотий хрест».
Від початку служби воював на Запорізькому напрямку. «Петро був уже сміливим, ініціативним і завжди рвався вперед, був попереду», - згадують побратими. А ще, за словами друзів, був світлою, життєрадісною людиною, завжди усміхнений та привітний, завжди, коли потрібно, надавав допомогу. Добрий, щирий, життєрадісний, - таким запам’ятався.
Загинув Петро Воробець 4 травня 2024 року поблизу села Левадне Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання внаслідок влучання ворожого FPV-дрона в автівку, де перебував з побратимами.
Похований 9 травня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецькому кладовища у місті Тернополі.
«Ці сяючі очі, цей геракловий спокій, сила та обов’язок заради дітей і такої люблячої сім’ї... Боляче...», — йдеться у одному з повідомлень, які писали тернополяни, коментуючи інформацію про загибель Петра Воробця у соцмережах.
Залишилися дружина Ольга Романівна, мама та троє дітей - сини Назар і Роман та донька Поліна, батьки.
Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 9 червня 2024 року посмертно нагороджений званням «Почесний громадянин міста Тернополя».