Тришкалюк Сергій Ростиславович – 30-річний український військовик, молодший лейтенант, командир групи спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини А 6175, позивний «Гарік». Загинув 1 березня 2024 року в районі населеного пункту Глухів Сумської області.
Народився Сергій Тришкалюк 18 жовтня 1993 року у місті Тернополі. Навчався у Тернопільській школі №22.
«Був веселий, товариський, доброзичливий. Любив спілкуватися і проводити час з друзями. Був дуже відкритий до чогось нового. Всі його дуже любили і пам’ятали», - згадують про свого колишнього учня педагоги.
З дитинства Сергій захоплювався спортом, професійно займався боксом, був відомим учасником фан-клубу тернопільської «Ниви».
Після восьмого класу вступив до Львівського військового ліцею з посиленою військовою підготовкою імені Героїв Крут. Навчався у Національній академії сухопутних військ, а згодом - в Західноукраїнському національному університеті, в аспірантурі за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення».
В лави Збройних Сил України Сергій Тришкалюк вступив в 2019 році. Служив у військах Спеціального призначення Сил спеціальних операцій. Сергій успішно виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей в зоні ООС у складі розвідувальної групи спеціального призначення, за що був нагороджений відомчими нагородами, а також відзнакою Міністерства оборони — нагрудним знаком «За зразкову службу» (2021 р.).
Завдяки своїй лідерським якостям отримав первинне офіцерське звання і став командиром диверсійно-розвідувальної групи. «Завжди був готовий брати на себе командирську відповідальність в будь-яких обставинах, користувався авторитетом серед побратимів, сумлінно виконував військові накази і був зразком для захисників», – розповіли про Сергія Тришкалюка колеги.
Під час повномасштабного вторгнення у складі диверсійно-розвідувальної групи виконував бойові завдання на Чернігівщині. З липня 2023 року у складі свого підрозділу стояв на захисті міста Бахмут. За визначні заслуги у забезпеченні обороноздатності України, був нагороджений відомчою відзнакою «Іменна Вогнепальна зброя». Наступні бойові завдання Сергій виконував на Сумщині.
Сергій був добрим другом, побратимом, сином, онуком, племінником. Попри жахи війни, він зберігав людяність, честь і гідність.
Життя Героя обірвалося 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Глухів Сумської області внаслідок авіаудару.
Поховали Сергія Тришкалюка 4 березня 2024 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
Залишились матір Руслана Миколаївна, батько Ростислав Іванович, дружина Єлизавета Анатоліївна, донечка Соломійка, син Матвій, брат і сестра.
Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
За вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 1 березня 2024 року, посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
«Почесний громадянин Тернопільської області» (29 жовтня 2024 року, посмертно).
9 грудня 2024 року в Тернополі на честь загиблого Сергія Тришкалюка відкрито меморіальну дошку, яка розміщена на фасаді будинку на бульварі Симона Петлюри, 10, в якому Герой проживав з народження.