Демидась Володимир Ігорович – 44-річний український військовик, матрос, стрілець-помічник гранатометника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини А 4635. Загинув 30 серпня 2024 року у місті Торецьку на Донеччині.
Народився Володимир Демидась 10 березня 1980 року на Вінничині, навчався у Тернополі, закінчив Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя.
Призваний на військову службу по мобілізації 23 вересня 2023 року.
Впродовж своєї служби Володимир неодноразово демонстрував виняткову хоробрість та професіоналізм, беручи участь у найгарячіших точках протистояння на Донеччині.
Волонтер Віталій Калинобродський розповів, що з Володимиром Демидасем знався зі шкільних років. Коли почалася повномасштабна війна, обоє пішли захищати Україну. «Місяць тому він був у Тернополі у відпустці. Я з ним зустрічався. Після того, як ми з ним останній раз бачилися, він сказав: «Віталік, я відчуваю, що щось погано, і не хочу туди йти. Не знаю, чи повернуся звідти. Хочу бути із сім’єю».
Володимир Демидась загинув за нашу Батьківщину 30 серпня 2024 року, відданий військовій присязі на вірність українському народові, виконуючи бойове завдання за призначенням із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, в населеному пункті Торецьк Бахмутського району Донецької області.
«Він дуже хотів воювати за Україну. І вже останнього разу, коли його мама зробила операцію і хотіла його забрати, він казав: «Ні, мамо, я ніколи не ступлюся звідти». Він би ніколи звідти не пішов. Він в мене затятий: якщо треба йти, то треба йти до кінця. Це була п’ятниця зранку, 30 числа, він подзвонив і спитав, як там мама, як операція, чи все добре? Я сказала, що добре, він сказав: «У мене також все добре». І все…», - згадує дружина…
«Тато був дуже добрий, хороший. Я завжди з ним ходила гуляти, він водив мене в магазини, купував мені все. Я не думала, що все так закінчиться», - каже донька.
Володимир до останнього подиху стримував ворога, мужньо боровся за цілісність і незалежність України.
Поховали Володимира Демидася 4 вересня 2024 року на Алеї Героїв, що на Микулинецькому кладовищі в Тернополі.
Залишилася мати Валентина Василівна, дружина Марія Володимирівна, донька.
13 вересня 2024 року, згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради, Володимиру Демидасю посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».