Федоров Сергій Сергійович – 42-річний український військовик, старшина 1-ої статті, начальник польової лазні, 24-тий батальйон ТРО «Айдар», псевдо «Медвідь». Помер 26 серпня 2014 року у шпиталі міста Києва від важких ран, отриманих у бою в районі населеного пункту Хрящувате на Луганщині.

Народився Сергій Федоров 20 квітня 1972 року в селі Олійники Сахновщинського району Харківської області. Закінчив школу села Верхня Покровка Старобільського району Луганської області. Там згодом створив родину, разом із дружиною Тетяною виховували трьох дітей. Звідси пішов на фронт.

Брав участь у боях за Луганський аеропорт та інших гарячих точках.

В серпні 2014 року у бою за село Хрящувате на Луганщині зазнав важкого поранення в живіт. Тиждень провів у Київському шпиталі, проте поранення виявилось несумісним із життям - видалили нирку, паралізувало ноги, були ушкоджені легені та хребет. Помер Сергій Федоров 26 серпня 2014 року.

Похований в селі Верхня Покровка Старобільського району Луганської області. Залишились дружина Тетяна, дві доньки та син.

За особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Сергій Федоров відзначений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно); Нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

28 жовтня 2015 року в Луганському національному університеті було відкрито стенд-меморіал загиблим у боях Героям Старобільщини, серед них і Сергію Федорову.

Портрет Героя розміщений на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві.

Нагороджений нагрудним знаком «Зірка Слави» (посмертно).

14 жовтня 2016 року на фасаді школи в селі Верхня Покровка на честь Сергія Федорова було відкрито меморіальну таблицю.