Сидяга Ігор Михайлович – 50-річний український військовик, молодший сержант, командир бойової машини, командир механізованого відділення роти 82 окремого батальйону територіальної оборони 105 окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України, позивний «СІМ».  Загинув 18 травня 2023 року в ближньому стрілецькому бою, прикривши побратимів ціною власного життя, в районі населеного пункту Лиман Куп’янського району Харківської області.

Ігор Сидяга народився 28 листопада 1972 року у селищі Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області (Великобірківської громади). Ріс у надзвичайно патріотичній сім’ї. Любив та цінував все українське.

Проживав у Великих Бірках разом зі своєю родиною.

Не дивлячись на успішну карʼєру державного службовця, з початком повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 року, Ігор добровільно, не очікуючи повістки, вступив до лав ЗСУ.

Ігор Сидяга був справедливим та вірним, завжди оберігав та підтримував тих, хто поруч, був хорошим порадником та авторитетом серед побратимів.

«Досить довго працював у КРУ, був дуже добрим сином і чоловіком та надзвичайним батьком, тішився своїми дітьми», - розповіли сусіди.

Молодший сержант Ігор Сидяга героїчно загинув 18 травня 2023 року від кулі ворога під час виконання бойового завдання, прикриваючи побратимів, біля населеного пункту Лиман Перший Куп’янського району Харківської області, з честю виконуючи військовий обов’язок залишаючись вірним військовій Присязі та Україні.

Похований 22 травня 2023 року у рідному селі Великі Бірки, що неподалік Тернополя.

Залишились мама, дружина, двоє доньок, онуки.

Ігор Сидяга був прикладом вірності Україні та українському народові, відважним воїном, справжнім бойовим побратимом та люблячим батьком. Він віддав найцінніше за нас із вами, за вільну незалежну Україну та мир - своє життя.