Лісень Дмитро Степанович – 37-річний український військовик, старший солдат, телефоніст відділення зв’язку взводу управління командира батареї 1-ї гаубичної артилерійської батареї гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення «Азов», позивний «Лис». Загинув 15 квітня 2022 року в місті Маріуполі Донецької області.
Дмитро народився 11 жовтня 1984 року у Маріуполі, у багатодітній родині. В 2007 році закінчив Приазовський державний технічний університет за спеціальністю «Металургія чорних металів». Після завершення навчання працював на металургійному комбінаті ім. Ілліча, згодом влаштувався інженером в Український інститут сталевих конструкцій В.М. Шимановського.
Дмитро став на оборону країни у 2014 році, а за рік повернувся до цивільного життя. Здобув другу вищу освіту в Харківському національному університеті міського господарства ім. Бекетова за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Працював головним конструктором на підприємстві у Маріуполі. На початок повномасштабного вторгнення був провідним інженером у «Метінвест інжиніринг» у Дніпрі.
26 лютого 2022 року Дмитро Лісень повернувся на службу. Він долучився до полку «Азов». Захищав рідне місто і разом з побратимами тримав оборону на території меткомбінату «Азовсталь».
28 лютого Дмитро востаннє говорив телефоном з дружиною. Тоді він сказав: «Живий, здоровий, на «Азовсталі» поряд із вами».
Дмитро Лісень загинув 15 квітня 2022 року. «15 квітня вони отримали наказ прориватися з правобережжя Маріуполя на «Азовсталь». Колоною вирушили туди на БТР. Дмитро був на одній з машин, коли на пост-мосту вони потрапили під авіаобстріл. Син отримав поранення, несумісні з життям. Він вважався зниклим безвісти до початку 2023 року. І тільки після експертизи ДНК ми змогли його ідентифікувати і поховати», – розповіла мати Алла.
У березні 2023 тіло воїна кремували. Прах поховали в Києві на Лук'янівському кладовищі.
Рідні та друзі пам’ятають Дмитра вірним чоловіком, люблячим батьком, гідним сином. «Ми з чоловіком дуже пишаємося ним! Він ніколи не підвищував на нас голос, завжди був ввічливим. Ми дуже його любимо, як і інших дітей. Дмитро шанобливо ставився до нас, з любов'ю і трепетно – до дружини та дітей. Був дуже відповідальним, спокійним і врівноваженим. Завжди намагався досягати своєї мети. Сина цінували колеги. Поважали за справедливість», - сказала мати.
«Коли людина цінує рідний дім, батьків, дітей та усе, що оточує її з дитинства — вона стоїть за це до кінця. До останнього подиху. Бо це її найбільший скарб. Саме таким життєвим принципам слідував Дмитро. Він ніколи не відчував сумнівів у своїх вчинках, бо завжди до кінця був вірним основним принципам української національної свідомості. Турбота та чесність супроводжували його буденність як найкращі друзі, бо вірив, що лише так може будуватись здорова українська нація», — пишуть про Дмитра.
Залишилися дружина Анна, двоє синів, батьки та молодший брат. Старший брат воїна Сергій Троян загинув 3 листопада 2023 року під селом Кринки на Херсонщині.
Дмитро Лісень посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.