Тимків Віталій Ярославович – 44-річний  український військовик, солдат, кулеметник 3-го відділення 3-го взводу 1-ої стрілецької роти військової частини А 7370. Помер 8 травня 2024 року у реанімаційному відділенні міської лікарні міста Запоріжжя.

Віталій Тимків народився 9 лютого 1980 року. Вчився в школі №9 міста Тернополя. Віталій здобував освіту в Тернопільському інституті народного господарства.

Проходив строкову службу в армії. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Віталій став на захист держави. З перших днів, як розпочалася війна, зголосився і пішов до лав Збройних сил України. Розпочав службу 26 лютого 2022 року. Мужньо виконував усі поставлені завдання на Харківському, Донецькому, Запорізькому напрямках.

«Бажав добра не тільки своїй родині, але й рідній Батьківщині. Він хотів привести до ладу і добробуту, достатку нашу Україну. В ньому завжди звучала любов до України, до краю, до своєї сім’ї, родини. І він це довів своїм життям» – розповідають близькі люди Віталія.

«Він вважав себе щасливим, - це була основна його риса. А такої веселої людини, як він, я більше не знала. Він був дуже позитивним», - згадує похресниця Тетяна.

Веселий, щирий, завжди готовий прийти на допомогу, підтримати, - таким Віталій залишився у пам’яті усіх, хто його знав.

Життя Віталія Тимківа обірвалось 8 травня 2024 року у реанімаційному відділенні міської лікарні екстреної допомоги міста Запоріжжя.

Похований 13 травня 2024 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій. 

Залишилися мама Леся Євстрахівна, дружина Тетяна, син Віталій та донька Катерина, старша сестра.

Віталій Тимків нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 28 лютого 2025 року, солдату Віталію Тимківу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».