Тимків Віталій Ярославович – 44-річний  український військовик, солдат, кулеметник 3-го відділення 3-го взводу 1-ої стрілецької роти військової частини А 7370. Помер 8 травня 2024 року у реанімаційному відділенні міської лікарні міста Запоріжжя.

Віталій Тимків народився 9 лютого 1980 року. Вчився в школі №9 міста Тернополя. Віталій здобував освіту в Тернопільському інституті народного господарства.

Проходив строкову службу в армії. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Віталій став на захист держави. З перших днів, як розпочалася війна, зголосився і пішов до лав Збройних сил України. Розпочав службу 26 лютого 2022 року. Мужньо виконував усі поставлені завдання на Харківському, Донецькому, Запорізькому напрямках.

«Бажав добра не тільки своїй родині, але й рідній Батьківщині. Він хотів привести до ладу і добробуту, достатку нашу Україну. В ньому завжди звучала любов до України, до краю, до своєї сім’ї, родини. І він це довів своїм життям» – розповідають близькі люди Віталія.

«Він вважав себе щасливим, - це була основна його риса. А такої веселої людини, як він, я більше не знала. Він був дуже позитивним», - згадує похресниця Тетяна.

Веселий, щирий, завжди готовий прийти на допомогу, підтримати, - таким Віталій залишився у пам’яті усіх, хто його знав.

Життя Віталія Тимківа обірвалось 8 травня 2024 року у реанімаційному відділенні міської лікарні екстреної допомоги міста Запоріжжя.

Похований 13 травня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернополі.

Залишилися мама Леся Євстрахівна, дружина Тетяна, син Віталій та донька Катерина, старша сестра.

Віталій Тимків нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 28 лютого 2025 року, солдату Віталію Тимківу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».