Болюх (Савич) Віталій – 42-річний український військовик, солдат, військова частина А 4722. Загинув 12 червня 2024 року біля населеного пункту Синьківка Куп’янського району на Харківщині.

Віталій Болюх народився 21 лютого 1982 року у Тернополі.

Саме рідне місто подарувало Віталієві знайомство зі спортом. Був вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи з греко-римської боротьби. Любов до спорту, що зародилась ще в дитинстві, потім супроводжувала його все життя. Вже в дорослому віці Віталій продовжував цікавитися боротьбою, відвідував місцеві та всеукраїнські турніри.

У 2018 році працював у пункті прокату човнів у Тернополі, був гідом у сплавах по Дністру, постійно допомагав в організації змагань. Окрім цього, був спеціалістом з ремонту мобільної техніки та працював у компаніях мобільних операторів.

Після початку повномасштабного вторгнення Віталій був серед тих, хто став на захист України. Він хвилювався за молодь, за її майбутнє, вірив у Бога і просив Всевишнього вберегти життя українських воїнів. А ще був борцем за українську мову. Наголошував на тому, що потрібно розвивати україномовний контент. За словами друзів, у нього була класна особливість – уміння бути веселим і серйозним водночас. У те, що вони більше не побачаться в рідному Тернополі, усім повірити важко.

На жаль, 12 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у Харківській області життя 42-річного Віталія Болюха, який щосили наближав нашу перемогу на фронті, мріяв та вірив, що Україна зовсім скоро стане вільною та успішною державою, обірвалось.

Похований 22 червня 2024 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій. 

Залишились мама Світлана Григорівна, батько Андрій Васильович та донька, яка проживає в Канаді.

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 2 серпня 2024 року, Віталію Болюху (Савичу) посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».