Кузів Максим Петрович - 24-річний український військовик, солдат, оператор-розвідник відділення артилерійської розвідки 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», військової частини А1302, позивний «Залізняк». Загинув 7 липня 2024 року у районі населеного пункту Андріївка Донецької області.
Максим Кузів народився 31 грудня 1999 року в Тернополі. У 15-річному віці вступив до громадської організації «Сокіл», з часом став головою Тернопільського осередку «Соколу», почав проводити вишколи для молоді. Побратим Василь, який знав Максима ще зі школи і разом із ним прийшов у «Сокіл», розповідає, що він був націоналістом, веселим, життєрадісним хлопцем, любив різні авантюри, спонтанні рішення, був трохи впертий, але справедливий, чесний і добрий. Був кандидатом у майстри спорту зі спортивного туризму.
На фронт Максим пішов разом із представниками «Соколу» в перші дні повномасштабного вторгнення. «Треба в третій ночі вставати - він встає, треба не їсти дві доби - це виконавчий чоловік, який любив свою державу і робив все для неї. Він був альтруїст, навіть тату мав на руці «альтруїст», і це був його спосіб життя, це був весь світ», - каже його друг Олексій Воронцов.
"Особлива його риса — він вмів збирати людей навколо себе. Коли з ним спілкувалися, то він випромінював віру в себе. Він міг розговорити найскромнішу людину, яка не дуже сильно любить спілкуватися», - згадує дружина Максима Олена.
Мама Героя, Оксана Валеріївна розповіла, що позивний «Залізняк» Максим взяв собі на честь ватажка гайдамаків Максима Залізняка: «Ще в юності він багато читав про Холодний Яр. В нього була настільна книга про Холодний Яр. І позивний «Залізняк» він собі взяв з тих подій, які відбувалися ще понад сто років тому. Це для нього було прикладом. І так склалося, що пішов служити в 93-тю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр».
Загинув Максим Кузів 7 липня 2024 року у районі населеного пункту Андріївка Донецької області.
Похований 11 липня 2024 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
Залишилися мама Оксана Валеріївна, батько Петро Богданович та дружина Олена.
Відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 2 серпня 2024 року, Максиму Кузіву посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».