Володимир Діжак

Діжак Володимир Васильович - 23-річний український військовик, солдат, стрілець-номер обслуги десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А 1910. Загинув 10 липня 2024 року при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Дружба поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області під час мінометного обстрілу ворогом позицій українських захисників.

Володимир Діжак народився 12 жовтня 2000 року в селі Ожидів Львівської області. Тут провів своє дитинство, навчався в місцевому закладі загальної середньої освіти. Після школи вступив до Олеського професійного ліцею, де оволодів професіями столяра та будівельника.

З 18-ти років почав свою службу в Збройних Силах України за контрактом в 44-тій ОАБР імені гетьмана Данила Апостола.

Повномасштабне вторгнення російської армії застало Володимира в рідному селі. Він не вагаючись став на захист цілісності та недоторканності своєї країни зі словами «Хто, як не я?». Володимир був добровольцем, на військову службу призваний 9 травня 2022 року до місцевого ТЦК міста Буськ. Із честю та гідністю разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Луганському та Донецькому напрямках.

Служив у 214-му батальйоні OPFOR (Opposing Force), де виконував обов’язки старшого навідника мінометної батареї. 6 серпня 2022 року під час одного з бойових завдань отримав поранення та контузію, після чого лікувався та проходив реабілітацію в Дніпрі, Львові, Межигір’ї. Після декількох місяців лікування Володимир знову повернувся до війська. Цього разу став стільцем-штурмовиком 13-го батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України.

Перебуваючи в зонах активних бойових дій, ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки, старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. За словами побратимів, Володимир був майстерним і мужнім Воїном, користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомогти.

Загинув 10 липня 2024 року у бою за нашу Батьківщину, залишаючись відданим військовій присязі на вірність Українському народові, в селі Дружба на околицях Торецька на Донеччині.

Похований Володимир Діжак 15 липня 2024 року на місцевому кладовищі у рідному селі Ожидів на Львівщині, де проживають батьки.

Залишилася дружина Марта Романівна, син Ілля, батьки, сестра.

Володимир відважно виконав свій обовʼязок громадянина України, віддавши своє безцінне життя за свободу та незалежність України. До останнього подиху був вірним побратимам, які з великою повагою ставились до свого бойового товариша і друга.