Волянський Олег – 34-річний український військовик, солдат, стрілець, помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А 4574. Загинув 13 січня 2024 року в населеному пункті Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Народився 23 квітня 1989 року селі Беримівці Зборівського району Тернопільської області (тепер Зборівська ОТГ). Навчався у Млиновецькій ЗОШ. Закінчив Зборівський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Працював в місті Києві будівельником висотних робіт.

Виконуючи військовий обов’язок, обороняючи свободу України,  загинув у 13 січня 2024 року важких боях на Донеччині.

Зі слів дружини: «Я навчилася говорити про нього і відчувати вдячність за те, що він був у моєму житті. По життю був дуже наполегливою людиною. Він був чесним, принциповим та сильним за духом. Людиною щирої душі та з відкритим серцем. Він відважно ніс службу, виконував накази, любив свою країну та піклувався про особовий склад, ніколи не жалівся та героїчно боронив свою державу і віддав найцінніше

Поховали Героя 21 січня 2024 року в селі Беримівці Зборівської обʼєднаної територіальної громади.

В Олега залишились дружина Тетяна, син Максим та донька Ангеліна.

Згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради від 02 лютого 2024 року Олегу Волянському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Тернополя».