Добротвор Василь – 30-річний український військовик, старший солдат, оператор взводу протитанкових керованих ракет 2-го стрілецького батальйону 24-ої окремої механізованої бригади, військової частини А0998, позивний «Добро». Загинув 9 січня 2024 року поблизу населеного пункту Залізне Донецької області.
Народився Василь Добротвор 15 лютого 1993 року місті Тернополі. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №14.
З перших днів повномасштабного вторгнення одразу, без вагань і з впевненістю 2 березня 2022 року вступив до лав ЗСУ.
Брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької, Луганської, Херсонської областей.
Допомагав у пошуках загиблих хлопців після ракетного удару в гуртожитку, де вони проживали, що стався 9 липня 2022 року місті Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Пішов на порятунок важкопоранених побратимів, доправивши до точки евакуації, під мінометним обстрілом, на Бахмутському напрямку.
Зі слів побратимів, Василь гідно ніс позивний «ДОБРО», оскільки, завжди їх підтримував, допомагав, незважаючи на ризик свого життя, завжди турбувався про потреби своїх хлопців.
Захисник «ДОБРО» був турботливим чоловіком і братом, сміливим дядьком для своїх племінників, дбайливим батьком синові, над яким хотів взяти опікунство. На жаль, не здійснились його мрії побачити рідну кровинку – свою донечку!
Загинув Василь Добротвор 9 січня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок ураження осколками від вибуху дрона-камікадзе біля населеного пункту Залізне на Донеччині. І відтепер янголом оберігає, захищає своїх рідних та свою Батьківщину з небес. Вічна та світла йому пам’ять!
У пам’яті рідних та друзів Василь завжди залишатиметься таким як він був – доброзичливим, усміхненим, чесним, порядним, відповідальним, великим патріотом України, вірним сином своєї Батьківщини, який завжди був готовий нищити ворога і відстоювати інтереси країни.
Похований 14 січня 2024 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
Залишились дружина Софія з дітьми та сестри.
Згідно з рішенням сесій Тернопільської міської ради від 2 лютого 2024 року посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Тернополя».