Василь Степанович Паславський – український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Проживав у житловому масиві «Канада» в місті Тернополі.

Василь Паславський 51-річчя зустрів на фронті. Служив командиром відділення взводу військової частини. Сказав без жодного пафосу: «Я не лежатиму на дивані й не дивитимусь по телевізору новини, не ховатимусь у підвалах під час повітряної тривоги». Зголосився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки й за три дні вирушив на війну.

Добрий, веселий, із золотими руками й водночас у пошуках себе. Завжди був привітним, усміхненим, комунікабельним. Навчився грати на електрогітарі, хоч не співав і не танцював. На останніх сторінках своїх шкільних зошитів любив малювати карикатури чи комікси. Читав книжки, особливо пригодницьку літературу та фантастику. Після дев’ятого класу вступив до тодішнього Бережанського агротехнічного технікуму (нині інститут) вивчати електротехніку та електромеханіку. Коли синові виповнилося 18 і його друзів призвали на військову службу, Василь теж пішов в армію. Але після демобілізації в технікум не повернувся. Почав працювати на підприємстві з пошиття та ремонту взуття, опанував професію шевця. Згодом знову захопився електротехнікою, а пізніше  зайнявся виготовленням надгробних пам’ятників.

Загинув 14 травня 2022 року в боях на Харківщині. Похований 23 травня 2022 року в селі Домаморич Підгороднянської громади.

Залишилося двоє дітей: сімнадцятирічна дочка і дев'ятнадцятирічний син.