Володимир Савчук - 48 річний український військовик, солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Сава». Загинув 12 вересня 2022 року на Сумщині, підірвавшись на ворожій міні в ході виконання бойового завдання.
Народився 27 липня 1974 року в Тернополі. Дитинство та юні роки провів у рідному селі матері – Настасові, Тернопільської області. Там ходив з дітьми в школу, а потім переїхали в Тернопіль. Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу №11. Протягом останніх років мешкав у Тернополі, був співвласником крамниці у «Подолянах».
Не маючи бойового досвіду, навіть строкової служби, у перші ж дні війни добровільно пішов у військкомат, щоб стати на захист рідної держави.
«Він був сміливим і відважним, і саме його вчинки говорять самі за себе, — поділився думками рідний брат Героя Іван Савчук. — Ніколи не ховався за спинами інших, — пішов добровольцем. Мама просила не йти, але, порадившись із дружиною, Володя для себе прийняв єдине правильне рішення».
Загинув поблизу населеного пункту Тур’я Сумської області 12 вересня 2022 року, коли автомобіль, в якому перебував разом із п’ятьма побратимами, підірвався на ворожій міні. Водій і Володя загинули одразу. Хлопці, які сиділи позаду, отримали поранення.
Напередодні загибелі Володимир мав приїхати додому у відпустку. Рідні про це навіть не здогадувались, оскільки хотів зробити їм сюрприз. Про його відпустку знали лише найближчі друзі — Андрій та тезка-Володя. Їм сказав, що в нього вже навіть квитки на руках. Вони зідзвонювались і планували, як все має бути. І зізнались про це рідним лише коли дізнались, що Володі вже немає….
Односельчани згадують Володимира Савчука як справжнього патріота, який надзвичайно любив Україну. Він завжди усім допомагав, підтримував, був щирим, мудрим, добрим, усміхненим, чуйним, мужнім та ввічливим.
Добре пам’ятають старші вчителі і свого учня Володимира Савчука, випускника 11-тої школи. Кажуть, першими на війну пішли і загинули ті, хто був воїном усередині. Володимир мав честь бути причетним до тих, які взяли на себе обов’язок назавжди вигнати нечисть з нашої землі. Зі слів класного керівника Ганни Дмитрівни Сидорко, Володя був шляхетним, скромним, працелюбним і дуже добрим, а другом - надійним і вірним.
Похований Володимир Савчук 16 вересня 2022 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
Залишилась мама Олександра Володимирівна, дружина Олександра, діти Настя, Дмитро і Максим та брат Іван.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (7 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
3 жовтня 2022 року, згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради, «за вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету, територіальної цілісності і зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, героїзм та самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов'язків», Володимир Савчук отримав звання «Почесний громадянин міста Тернополя».