Володимир Кобилецький - 45-річний український військовик, матрос Військово-морських сил Збройних Сил України, морський піхотинець, водій десантно-штурмової роти 88 окремого батальйону морської піхоти військової частини А 2613, позивний «Сивий». Загинув 2 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання у селі Давидів Брід Херсонської області.
Народився 23 серпня 1977 року у селі Котівка Гусятинського району Тернопільської області, куди переїхали після одруження його батьки – Роман та Ольга. В 1985 році сім’я повертається у Великі Гаї, де Володя йде у перший клас. Після закінчення школи здобувати подальшу освіту не було змоги, оскільки помирає батько, і Володимир іде працювати на гранітний завод, щоб допомагати матері утримувати сім’ю (двох молодших брата і сестру).
У 18 років Володимир проходить строкову військову службу у частині військово-повітряних сил України. Військову присягу у Збройних Силах на вірність народу України приймає у м. Макарів Київської області.
Після служби в армії здобуває професійно-технічну освіту, одружується, у подружжя народжується двоє дітей. Для достатку сім’ї працює за кордоном.
У лютому 2022 Володимиру приходить робоча віза, але з початком повномасштабного вторгнення він твердо вирішує йти захищати сім'ю і все, що йому дороге та цінне, стає на захист Батьківщини.
Вже 1 березня 2022 року зарахований у 35-ту десантно-штурмову бригаду 88-го окремого батальйону морської піхоти в Одеській області.
2 жовтня 2022 року, коли йшли важкі бої за Херсон, під час виконання бойового завдання з утримання важливої вогневої позиції у селі Давидів Брід Херсонської області, від мінометного обстрілу загинув.
Побратими дякують Героєві за самовідданість і згадують Володимира Кобилецького як відважного та сильного воїна, а ще розповіли, що у важкі дні визволення Херсону Володимир вивіз з поля бою багато поранених, врятувавши тим самим багато життів.
Як зазначив отець Володимир Дарморіз, він був дуже добрим, жив з Богом.
Залишилися дружина Галина Романівна, донька Тетяна і син. Вони востаннє бачили батька у серпні 2022 року. Тоді святкували синове весілля. Знайомі розповідають, згадуючи ту подію, що Володимир був дуже радий побачити усю родину.
Поховали Володимира Кобилецького 8 жовтня 2022 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
14 листопада 2022 року, згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради, присвоєно звання «Почесний громадянин Тернополя» (посмертно).
Вічна слава Герою, пам’ять і вдячність за захист.