Володимир Гвоздик – 41-річний український військовик, солдат 24 ОМБр Збройних сил України, гранатометник 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А0998. Загинув 25 грудня 2022 року під час бойового зіткнення і обстрілу противника поблизу населеного пункту Бахмут на Донеччині.

Народився Володимир 26 червня 1981 року в місті Тернополі.

Довгий час працював за кордоном, однак, коли почалося повномасштабне вторгнення, не зміг залишатись осторонь усіх подій в Україні. Відразу повернувся з Німеччини та пішов добровольцем захищати нашу Батьківщину. Воював на передовій в найгарячіших точках на Донецькому напрямку. Навіть одужавши після поранення, відразу приступив до виконання бойових завдань.

Добрим і веселим Володимира запам’ятали однокласники та друзі дитинства. Хоч рідко з ним бачилися, втім знали, що пішов на війну, і цікавилися в родичів, чи все гаразд.

«Я маю бути батьком і маю бути прикладом, захистити своїх дітей, щоб вони потім не захищали мене. Так і сталося. Мамо, пам’ятай, що я дуже люблю своїх дітей», – згадує мама Любов Федорівна.

Володимира Гвоздика поховали 30 грудня 2022 року на Пантеоні Героїв Тернополя на Микулинецькому кладовищі. 

Залишились батьки – Богдан Іванович та Любов Федорівна, дружина, донька Вікторія та сини Дмитро і Віталій.

«Почесний громадянин міста Тернополя» (27 січня 2023 року, посмертно).

Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (12 січня 2024 року, посмертно).