Олександр Місюра – 25-річний український військовик, солдат, старший навідник 3-го відділення протитанкових ракетних комплексів 1-го взводу протитанкових ракетних комплексів 2-ої роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3-ої окремої штурмової бригади, військова частина А 4638, позивний «Бухгалтер». Загинув 12 серпня 2023 року на околиці міста Бахмута.
Олександр Місюра народився 25 червня 1998 року в місті Херсоні. Там здобув середню освіту і закінчив Херсонський національний технічний університет за спеціальністю «Облік і оподаткування», був надзвичайно талановитим студентом, отримав диплом з відзнакою. Активно займався науково-дослідною роботою, здобув перемогу на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі своєї спеціальності та став переможцем І етапу Всеукраїнської олімпіади з фахових дисциплін, за що й отримав на службі позивний «Бухгалтер».
Весною 2022 року, в зв’язку з окупацією рідної Херсонщини, Олександр разом із родиною евакуювався на Тернопільщину. В липні отримав повістку і наступного дня був у військкоматі. Після проходження навчання у Львівській області та Великій Британії, в жовтні 2022 року приступив до військової служби.
На передовій Олександр проявив себе як сміливий і компетентний воїн. За словами побратимів, він володів майже всіма видами зброї та вмів навчати інших. Завжди спокійний, врівноважений та веселий, залишив незабутній слід у серцях своїх товаришів. Його сміливість та відвага проявилися в бойових діях, зокрема, коли виявив і знищив вороже відділення, доводячи свою військову майстерність і рішучість.
22 травня 2023 року був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Хрест хоробрих».
Герой мужньо боронив Україну до останнього подиху, віддаючи все заради свободи рідної Батьківщини. Загинув 12 серпня 2023 року на околиці міста Бахмута, отримавши поранення несумісні з життям.
Олександра Місюру було кремовано в місті Києві 23 серпня 2023 року.
Залишилися дружина Інна, син Марк, який народився вже після загибелі свого тата, матір Наталія Олександрівна та батько Юрій Вікторович.
21 серпня 2023 року, рішенням сесії Тернопільської міської ради, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).